Журналіст, почувши цю заяву, сказав, що, згідно з українським законодавством, вибори можуть відбутися лише після війни.
Микола Стефанчук підтвердив це, після чого журналіст запитав: "І як же вона закінчиться?"
"Росія віддає всі території, які захопила з 2014 року, включно з усім Донбасом і Кримом, і виплачує репарації", – відповів нардеп.
На запитання, чи не є цей сценарій "трохи нереалістичним", брат спікера українського парламенту відреагував коротко: "Зовсім ні".
У матеріалі йдеться, що розмова відбулася в "затишному ресторані" у Хмельницькому, тоді як правоохоронці викрили голову Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Репортаж польський журналіст назвав "План поразки України". На думку журналіста, ухилення від мобілізації та корупція, "переплетені в одній історії", – це лише дві з проблем України, які складають "готовий план поразки", і це, за його твердженням, ніде так не помітно, як у Донецькій області.
Контекст
Чергові президентські вибори в Україні мали відбутися навесні 2024 року. Однак у ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану вказано, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє із 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.
Західні партнери говорили про потребу проведення виборів в Україні 2024 року, але Зеленський пояснював, що для цього потрібно вносити зміни до Виборчого кодексу, а також знайти кошти на організацію виборів (у мирний час ця сума, за його даними станом на 2023 рік, становила 5 млрд грн). Окрім того, щоб вони були легітимними, треба скерувати спостерігачів на передову.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що готовий до виборів. У лютому 2024 року він висловив думку, що переміг би. "Зараз я маю найбільшу підтримку в суспільстві. Тому, якщо ми проведемо вибори зараз, то люди оберуть мене. Не треба говорити, що я намагаюся втриматися при владі. Я б виграв вибори, якби вони відбулися", – сказав тоді Зеленський.