Бронювання має відбуватися не за рівнем зарплати, а за економічною доцільністю – адвокат

Бронювання має відбуватися не за рівнем зарплати, а за економічною доцільністю – адвокат Ростислав Кравець: Наприклад, не зможе бути заброньована особа, яка виробляє хліб і отримує менше коштів, ніж співробітник маркетингової компанії, який постачає цей хліб до магазинів
Фото: protocol.ua

Теми "економічного" бронювання від мобілізації вже торкалися в суспільстві, однак цієї ініціативи не сприйняли, тому що вона порушує конституційні права громадян і загрожує зупиненням містоформувальним підприємствам. Про це заявив очільник адвокатського об'єднання "Кравець і партнери", адвокат Ростислав Кравець у коментарі "Фактам ICTV"

"Насправді це [бронювання за рівнем зарплати] пряме порушення норм Конституції України, а саме статті, яка передбачає рівність усіх громадян перед законом, незалежно від майнового стану й іншого. Я вважаю, що в такому вигляді не можна виносити цю пропозицію ні в парламент, ні ставити на голосування в уряді й ухвалювати як постанову Кабінету Міністрів. З одного боку, це буде прямим порушенням, а з іншого – це стане певним підривом репутації державної влади й фактично поділом українців на якісь сорти", – вважає адвокат.

Він звернув увагу, що необхідність цих працівників для галузі національної економіки не вирішують під час бронювання залежно від рівня заробітної плати. Навпаки, це викликає більше питань щодо справедливості.

"Вирішується суто отримання державою податків без надання відповідної аргументації. Наприклад, не зможе бути заброньована особа, яка виробляє хлібну продукцію й отримує менше коштів, ніж співробітник маркетингової компанії, який постачає цей хліб до магазинів, де отримує значно більшу заробітну плату", – пояснив Кравець.

Водночас він наголосив, що на практиці велика кількість підприємств забезпечує роботою невеликі міста. І якщо там мобілізувати кількох людей, то понад сотні громадян можуть фактично залишитися без роботи.

"Щоб забезпечити діяльність національної економіки й надходження коштів, потрібно брати на себе відповідальність керівникам військових адміністрацій і самостійно визначати підприємства, які потрібні для роботи в певному регіоні. На практиці існує велика кількість підприємств, які забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати одну чи двох осіб, то без роботи можуть залишитися 300–400 людей. На жаль, про це ніхто не говорить, намагаючись лише в загальному вигляді когось звільнити від мобілізації за сплатою податків. Це неправильно", – резюмував юрист.

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.

9 грудня 2023 року Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей.

Уже більше ніж два місяці (із 25 грудня 2023 року – дня подання першої редакції) Рада не може ухвалити законопроєкт про мобілізацію.

У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць. Про це в інтерв'ю LIGA.net повідомив заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.

За даними "Української правди", Офіс президента України й ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".

Розроблення справедливого механізму бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, 5 лютого анонсував Зеленський.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Матеріали за темою