+30 Київ
11 січня уряд вирішив відкликати перший законопроєкт про мобілізацію й одразу підготувати новий, але поки Кабінет Міністрів не вніс другої версії до Верховної Ради. 16 січня юристи Міністерства оборони передали свої напрацювання на вивчення головам усіх фракцій.
"Ми, м'яко кажучи, розгнівані, бо не бачимо особливого покращення тексту. Незрозуміло, що реально там переписали. Ну ніяк не зберемо ми голосів під інші формулювання того самого, що було в першій версії. Треба його реально переписати", – заявив УП один із найвпливовіших депутатів фракції "Слуга народу".
За даними УП, перший документ Кабміну не хотіли підтримувати не лише опозиційні сили, а й навіть більшість "Слуги народу". На засіданні фракції депутати керівної партії півтори години "сварилися й обурювалися різними резонансними нормами".
Водночас у Верховній Раді вже зареєстровано кілька альтернативних законопроєктів щодо мобілізації від опозиційних фракцій. Тепер, коли уряд внесе новий проєкт до ВР, той отримає інший порядковий номер, а парламенту доведеться спочатку розглянути вже зареєстровані проєкти.
Поки доля законопроєкту про мобілізацію залишається неочевидною, депутати вже ухвалили закон про створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних. За інформацією "Української правди", його також ухвалено зі значними змінами.
Міноборони хотіло для створення єдиної цифрової бази даних військовозобов'язаних дістати дані з держреєстрів Податкової та Міграційної служб, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, інших відомств, а також доступ до номерів телефонів та електронних пошт військовозобов'язаних. Усі ці дані мали зберігати на хмарних сховищах у країнах НАТО.
Як повідомило кілька джерел УП у різних фракціях, перед голосуванням за друге читання проєкту щодо створення єдиного електронного реєстру опозиційні фракції "збили" низку ініціатив міністерства. Зокрема, про доступ до податкових і митних даних, інформацію про сім'ю, медичну картку тощо.
"Жодна спецслужба світу не володіє таким обсягом інформації про громадян, як те, що запитувало Міністерство оборони. Ми розуміємо, що цифровізація потрібна, але це вже було занадто", – пояснив УП один із членів комітету з питань нацбезпеки.
Інший співрозмовник в одній з опозиційних фракцій додав, що документ було прописано так, що "ніхто не поніс би відповідальності в разі витоку або крадіжки особистої інформації громадян".
У підсумку, який вигляд в остаточному варіанті має проголосований законопроєкт, не можуть сказати навіть самі нардепи, бо "текст зводять у юридичному відділі Ради".
