За її словами, проміжним інструментом протидії такому шантажу до безпосереднього членства України в НАТО є рішуче запрошення її до Альянсу.
"Звісно, членство в НАТО було б вирішенням проблеми. Деякі будуть говорити, що не лише членство в НАТО, а гарантії безпеки з боку ядерних держав також були б вирішенням проблеми. Так говоритимуть ті, хто наполягає на альтернативі членству в НАТО (на гарантіях безпеки для України замість членства в НАТО. – "ГОРДОН"). [...] Рішуче слово, що ми запрошуємо Україну, що вона вже "біля порога" НАТО – це також підвищує рівень [протидії ядерному шантажу]. Ядерний шантаж України – це шантаж усіх нас. Це загроза не лише для України", – сказала політикиня.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за пришвидшеною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
Зеленський вважає, що Україна "має отримати рішення щодо алгоритму приєднання до Альянсу". "Зрозуміло, що ми не можемо вступити в НАТО, поки триває війна. Але усунути безпекову невизначеність можна і треба зараз – це політичне рішення", – наголосив президент України 4 травня 2023 року.
На думку канцлера ФРН Олафа Шольца, Україна в "найближчому майбутньому" не стане членом НАТО.
-2 Київ
