+17 Київ
Президент РФ Володимир Путін, якого президент США Джо Байден вважає вбивцею, гірший від німецького фюрера Адольфа Гітлера. Про це 19 березня у Facebook заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
"Твердження президента США Джозефа Байдена сприйняли в багатьох частинах світу з натхненням, бо як убивця Путін відзначився на території багатьох країн, застосувавши широкий арсенал засобів для вбивства людей – від крилатих ракет і бомбардувальників до ампул із високотоксичною отрутою. Водночас своїм віроломством і цинізмом Путін перевершив тирана і злочинця ХХ століття Адольфа Гітлера", – написав він.
Голова Меджлісу зазначив, що "Путін є міжнародним злочинцем, котрий розв'язав війну РФ проти України, під час якої РФ окуповано Крим та окремі райони Донбасу, вбито понад 13 тис. осіб, приблизно 1,5 млн осіб стало біженцями".
"Російська окупаційна влада Криму, виконуючи накази і волю Путіна, цілеспрямовано переслідує корінний кримськотатарський народ, організовує насильницькі викрадення й убивства людей, проводить незаконні обшуки в будинках кримських татар, позбавляє свободи мирних жителів. [...] Отже, Путін виступає також і в ролі колективного вбивці, який прагне знищити цілісний кримськотатарський народ", – пояснив Чубаров.
Він звернувся до тих, хто захищає Путіна.
"Заклик до всіх: не відбілюйте Путіна. Навіть якщо вам не терпиться досадити Байдену. Краще створити разом міжнародний трибунал із воєнних злочинів, скоєних РФ проти України, і відправити туди вбивцю Путіна", – заявив Чубаров.
В інтерв'ю ABC News, опублікованому 17 березня, Байден назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори.
У відповідь Путін побажав Байдену здоров'я. "Хто як обзивається, той сам так називається", – додав президент РФ 18 березня під час зустрічі з представниками громадськості Криму і Севастополя.
18 березня прессекретарка Байдена Джен Псакі заявила, що Байден не шкодує про свої слова про Путіна, але сподівається, що Росія і Сполучені Штати і далі підтримуватимуть відносини.
За даними розвідки США, Росія проводила кампанію з дискредитації Байдена, і її особисто санкціонував Путін.
За словами Байдена, під час розмови з Путіним наприкінці січня він попередив главу Кремля про ймовірну відповідальність. Президент США зазначив, що "досить добре" знає Путіна і на початку бесіди сказав йому: "Я знаю вас, а ви знаєте мене. Якщо я дізнаюся, що це відбувалося, будьте готові".
У день публікації інтерв'ю Байдена ABC News МЗС Росії викликало посла з Вашингтона для консультацій. У відомстві пояснили, що консультації з послом потрібні для аналізу, "що робити і куди рухатися" в контексті відносин між Росією і США.
18 березня в ефірі телеканала "Россия 24" Путін запропонував Байдену поговорити в "прямому ефірі" 19-го або 22 березня. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков уточнив, що розмова може відбутися в різних форматах і "в будь-який зручний час" для президента США.
У Білому домі у відповідь заявили, що Байден раніше вже провів телефонні переговори з президентом РФ і "є інші світові лідери, з якими він ще не взаємодіяв". Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому 19 березня здійснить робочу поїздку в американський штат Джорджія і "буде дуже зайнятий".
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна і більшість країн світу.
Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.
Європейський суд із прав людини 14 січня більшістю голосів узяв до розгляду скарги України проти Росії щодо низки порушень прав людини в Криму.
За інформацією Кримської правозахисної групи, станом на кінець 2020 року 109 кримчан перебували у в'язницях за політично або релігійно мотивованими вироками.
