"Проблема в тому, що переговори під загрозою вторгнення чи загрозою початку бойових дій – це не переговори, це розбій. Тобто це погроза застосування сили. І буде великою слабкістю для Заходу, особливо для адміністрації [президента США Джо] Байдена почати і вести ці переговори без того, щоб у першу чергу сказати, що будь-які домовленості, будь-які взагалі розмови можуть бути тільки після деескалації", – сказав він.
Ексміністр оборони заявив водночас, що "будь-які домовленості з Росією не варті й паперу, на якому їх написано".
"Є така теорія ігор, де описують взаємодію суб’єктів, які або конкурують, або співпрацюють. Скоріш за все, вони використовують ось цю рамку. Тобто їдуть два автомобілі, які можуть зіштовхнутися. Як тільки вони зближаються – ризик збільшується. Кожен із них сподівається, що один поверне, той проїде, і він у такий спосіб виграє. Якщо повернуть обоє – обоє програли, а якщо поверне першим – він програв. А гірший випадок – це коли вони не повертають, відбувається зіткнення і гинуть усі. І цього ніхто не хоче. І тут треба розуміти, що навіть під час повного зближення вони все ще не хочуть цього зіткнення", – пояснив Загороднюк.
Він вважає, що президент РФ Володимир "Путін не бажає війни в Україні".
"Він розуміє свої ризики. І ми впевнені, що він повністю розуміє, що для нього це буде кінець. Але він підвищує ставки і намагається зробити вигляд, що його це не лякає. І ось тут питання: чи вистачить сміливості у Заходу не звернути з дороги і таким чином показати Путіну, що він не може диктувати своїх умов", – наголосив Загороднюк.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває орієнтовно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.
У ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США мають пообіцяти, що не будуть створювати на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військові бази, використовувати їхню інфраструктуру для ведення будь-якої військової діяльності та розвивати з ними двосторонню військову співпрацю.
Проєкт договору між РФ та НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто не враховують Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєння на території всіх інших держав Європи на додачу до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.
Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що в 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, парирував Путіну Столтенберг.
23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви залежатимуть "від безумовного підтримання безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
-1 Київ
