Ексочільник НКРЕКП про формулу "Роттердам плюс": Іншого кращого шляху для визначення оптової ціни електроенергії не було

Ексочільник НКРЕКП про формулу "Роттердам плюс": Іншого кращого шляху для визначення оптової ціни електроенергії не було Рогозін зазначив, що в основу формули ліг принцип "індекс АРІ2 плюс вартість доставки" і він відповідав європейській практиці
Фото: depositphotos.com

На момент запровадження формули "Роттердам плюс" в Україні не було ринкового ціноутворення на вугілля, а отже, не було і кращого варіанта, заявив колишній голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Олександр Рогозін.

Для України "Роттердам плюс" була найоптимальнішим варіантом визначення вартості вугілля під час розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії на той момент, коли цю формулу запровадили, заявив у коментарі порталу Politeka колишній голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), і ексчлен Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Олександр Рогозін.

"Щодо "Роттердам плюс", то принцип застосовувався для того, щоб визначити оптову ціну електроенергії ще за старого ринку. Іншого кращого шляху взагалі не було. Це був нормальний шлях, – сказав він. – Це було досить тимчасове рішення: мало бути рішення, щоб ураховувати реальну ціну вугілля. Оскільки в нас тоді не було ринкового ціноутворення на вугілля – кращого варіанта, якщо не брати до уваги деякі дрібні деталі, не існувало".

Рогозін зазначив, що в основу формули ліг принцип "індекс АРІ2 плюс вартість доставки" і він відповідав європейській практиці.

"У цілому практика правильна і дійсно застосована у світі. Щодо "Роттердам плюс" це підтвердили багато, у тому числі, іноземних фахівців і експертиз. До речі, по газу застосування такого принципу взагалі ніколи не ставилося під сумнів", – підкреслив ексочільник НКРЕ.

28 серпня САП повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня спливав термін проведення розслідування, яке триває 3,5 року, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.

9 вересня адвокатка сторони захисту Ірина Одинець опублікувала постанову прокуратури, із якої випливає, що в діях осіб, яким рік тому висунули підозри, немає складу злочину і довести їхню провину в суді неможливо.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати