$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Фінансист Волков вважає, що стягнути борги олігархів за кредитами в банках-банкрутах можна

Фінансист Волков вважає, що стягнути борги олігархів за кредитами в банках-банкрутах можна

За словами Волкова, закон не матиме жодних економічних наслідків, лише політичні


Фото: investohills.com

Андрій Волков, засновник та керівний партнер групи компаній "Інвестохілс", яка спеціалізується на операціях з управління проблемними активами банків, запевняє, що стягнути борги олігархів за кредитами в банках-банкрутах можна. Про це він заявив у відеоінтерв'ю виданню Delo.ua. Також портал опублікував текстову версію розмови.

"Насправді з олігархів гроші стягнути можна. По-перше, борги стягують із якихось їхніх конкретних бізнесів. По-друге, хай там як, українська судова система працює... якось у нас у країні право все-таки є, а це запорука того, що олігарх ти чи не олігарх, завжди є можливість звернутися до суду, судитися та боротися з тобою", – зазначив Волков.

За його словами, для ситуацій, коли частину активів структуровано або виведено за кордон, є закордонні суди.

"І ми можемо за боргами, які є в Україні, позиватися за кордоном. Там правова система ефективніша, і саме на олігархів там нападати, якщо можна так сказати, легше", – розповів фінансист.

Він прокоментував ухвалений Верховною Радою закон про олігархів і заявив, що він ніяк не вплине на ситуацію з їхньою проблемною заборгованістю перед банками. На думку фінансиста, якщо серйозно говорити про боротьбу з олігархами, то треба було ухвалити інший закон – про захист кредиторів.

"Ми ж реально боремося з олігархами. Ми змушуємо (не тільки "Інвестохілс", а такі самі компанії, як ми, банки-кредитори тощо) олігархів платити. Змушуємо їх повертати хоча б частину тих грошей, які вони забрали у кредитах, забрали зі своїх банків, які вони, по суті, забрали у вкладників і в держави. Закон, який захищав би права кредиторів, був би набагато дієвішим у боротьбі з олігархами", – вважає Волков.

Якщо народні депутати хотіли ухвалити спеціальний закон про олігархів, то, за словами фінансиста, їм потрібно було піти іншим шляхом.

"У нас є купа банків, якими володіли олігархи. Усі знають, хто яким банком володів, навіть якщо там не було конкретного прізвища. Зараз усі ці банки – банкрути, і в більшості з них величезні суми просто вкрали. Треба ухвалити закон, який пов'яже все це разом, пов'яже цього олігарха, який там був бенефіціаром завдяки якимось своїм офшорам, із конкретною проблемою та змусить його повернути ці гроші вкладникам, Фонду, державі, кредиторам. Ось це була б реальна боротьба", – наголосив Андрій Волков.

Контекст

Верховна Рада 23 вересня ухвалила закон Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.

2 вересня уповноважена Верховної Ради із прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.

Європейська комісія "За демократію через право" (Венеційська комісія) прийняла до розгляду звернення колишнього спікера Ради Дмитра Разумкова із проханням оцінити законопроєкт про олігархів. У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня, і закликали не розглядати в Раді законопроєкт про олігархів у другому читанні, поки не буде готовий її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом для західних партнерів.

19 жовтня парламент розблокував закон про олігархів, нардепи відхилили 12 постанов, які блокують підписання документа спікером.

Верховна Рада 3 листопада усунула суперечності в тексті законопроєкту. Нардепи не переголосовували закон знову, а лише підтримали виправлення парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, пов'язані із трьома статтями документа. Згідно з ухваленими уточненнями, вестиме реєстр олігархів Рада національної безпеки та оборони, як це було в початковій редакції документу.

4 листопада закон підписав спікер ВР, після нього документ підписав президент.