+10 Київ
Законопроект №10110 про відповідальність за незаконне збагачення, який 28 лютого подав у Верховну Раду президент Петро Порошенко, гірший, ніж норми, уведені у 2011 році за часів президентства Віктора Януковича. Про це заявили в Центрі протидії корупції (ЦПК).
Президент пропонує таку редакцію: "Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі".
"За такого формулювання незаконне збагачення неможливо буде довести в суді", – стверджують у ЦПК.
Експерти центру пояснили, що для притягнення посадовця до відповідальності за непідтверджені статки слідству потрібно буде доводити, що ця людина не одержувала хабарів і не зловживала владою чи службовим становищем.
"Простіше кажучи, прокурор буде зобов’язаний надати суду окремі докази, які підтверджують невинуватість чиновника у двох злочинах (зловживання та хабар), а вже потім мова може йти про незаконне збагачення", – зазначає ЦПК.
Однак повноважень для проведення таких окремих слідчих дій не передбачає Кримінальний процесуальний кодекс, заявили борці з корупцією.
У Центрі протидії корупції наполягають, що законопроект Порошенка погіршує формулювання злочину, уведені за часів Януковича.
"Тоді вперше прийняли цю статтю, але прописали її таким чином, щоб унеможливити покарання за незаконне збагачення. Тоді під незаконним збагаченням розумілося отримання неправомірної вигоди. Проте якщо раніше для покарання чиновника за незаконні статки необхідно було довести отримання хабара, то зараз Порошенко пропонує довести, що чиновник не отримував хабар та не зловживав своєю посадою", – резюмували у ЦПК.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу в межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.
12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подали 59 народних депутатів. Їхні інтереси в Конституційному Суді представляв парламентарій від "Народного фронту" Павло Пинзеник.
26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 та 63 Конституції).
У Національному антикорупційному бюро України повідомили, що наразі розслідують факти незаконного збагачення на суму понад 500 млн грн у межах 65 кримінальних проваджень, однак після рішення Конституційного Суду всі провадження про незаконне збагачення буде закрито.
28 лютого Порошенко зареєстрував як невідкладний законопроект, що передбачає невідворотність кримінального покарання за незаконне збагачення, у якому, за його словами, враховано всі зауваження суду.
