Глава найбільшої фракції Європарламенту закликав надіслати "недвозначне послання" Росії

Політика

Голова фракції Європейської народної партії в Європарламенті Манфред Вебер закликав надіслати "недвозначне послання російському керівництву" щодо ситуації на кордоні з Україною. Про це він сказав 19 квітня виданням мережі Redaktionsnetzwerks Deutschland перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ, його цитує "Німецька хвиля".

Також, на думку Вебера, якщо ситуація на Донбасі загостриться, реалізація газотранспортного проєкту "Північний потік – 2" не зможе тривати. На думку Вебера, "Північний потік – 2" "не в загальноєвропейських інтересах, оскільки він підсилює енергетичну залежність ЄС від Росії і роз'єднує країни-члени".

Політик зазначив, що ситуація на російсько-українському кордоні щодня погіршується, оскільки президент Росії Володимир Путін намагається створити реалістичну загрозу і "продемонструвати картинку сили". Вебер переконаний, що разом із "кібератаками, кампаніями дезінформації і замахами" це є справжньою загрозою для ЄС.

Контекст

Фракція Європейської народної партії представлена в Європарламенті 182 мандатами і є найбільшою із семи груп ЄП.
19 квітня проводять відеоконференцію глав МЗС країн Євросоюзу. Спікер Європейської служби зовнішніх зв'язків Петер Стано повідомляв, що Україна стане однією з тем, які обговорюватимуть на заході.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше як 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучили до навчань, які завершать протягом 14 днів.