На відеоконференції глав МЗС країн Євросоюзу обговорять тему України

Політика

Члени ЄС уважно стежать за розвитком подій і серйозно стурбовані погіршенням ситуації на Донбасі й рухом російських військ поблизу українсько-російського кордону і в анексованому Криму. Про це заявив спікер Європейської служби зовнішніх зв'язків Петер Стано на брифінгу 12 квітня, трансляцію проводили на сайті Єврокомісії.

Стано зазначив, що ЄС кілька разів закликав до деескалації ситуації.

"Ми зазначали, що повне виконання Мінських угод – єдиний шлях до політичного, мирного врегулювання конфлікту на сході України. Ми вітаємо в цьому контексті зусилля і важливі кроки України та президента [Володимира] Зеленського... Ми закликаємо російську владу утриматися від будь-яких кроків, які призведуть до подальшої напруженості, і прискорити зі свого боку зусилля щодо імплементації Мінських угод", – заявив він.

Стано повідомив, що ситуацію в Україні обговорять на неформальній відеоконференції міністрів закордонних справ країн Євросоюзу 19 квітня.

"Міністрів закордонних справ країн ЄС проінформує верховний представник Жозе Боррель про поточні справи, тим самим зробивши огляд низки останніх і майбутніх подій. Потім рада обміняється думками про Ефіопію, Україну та Західні Балкани", – ідеться в анонсі відеоконференції на сайті Єврокомісії.

Контекст

2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку поточного року.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських посадовців, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу військовій безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ поблизу кордону з Україною – найбільша із 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес передбачає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
12 квітня у МЗС України повідомили, що надіслали РФ офіційний запит, щоб отримати роз'яснення щодо нарощування російської військової присутності біля українсько-російського кордону. У відомстві нагадали, що Росія відмовилася від участі в засіданні ОБСЄ щодо цього, ініційованому Україною. Метою засідання було отримання роз'яснень від Росії щодо нарощування її військової присутності на кордоні з Україною, за його підсумками країни – члени ОБСЄ засудили концентрацію військ РФ.