Глава Служби зовнішньої розвідки: Однією з форм тиску Кремля на Україну є просування ідеї Російської православної церкви

Однією з форм тиску Кремля на Україну є просування ідеї Російської православної церкви. Про це глава Служби зовнішньої розвідки України Валерій Кондратюк написав у статті, опублікованій на сайті ZN.UA 1 серпня.

"Російські спецслужби, маючи важелі тиску на релігійну сферу, використовують РПЦ одночасно і як "жорстку" (інспірація протестних акцій, що можуть легко перерости в показові зіткнення з правоохоронцями або провокаторами), і як "м’яку" силу (вплив на уми вірян). На цьому напрямі Росія використовує всі наявні технології для протидії процесові становлення Православної церкви України, маніпулюючи почуттями українських віруючих і намагаючись усіляко зберегти свій вплив на них", – зазначив Кондратюк.

Ще одним спецпроєктом Кремля він назвав спроби створення та легалізації в регіонах України "парамілітарних формувань" у межах релігійних громад із наділенням їх правоохоронними функціями.

"Йдеться про активізацію діяльності проросійських "козацьких" організацій, які намагаються на місцевому рівні дублювати функції поліції з охорони громадського порядку", – розповів глава СЗР.

Він додав, що такі випадки фіксували вже в Київській, Вінницькій, Запорізькій областях.

Православну церкву України було створено на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року, в якому взяли участь усі архієреї Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також два архієреї Української православної церкви Московського патріархату.

В УПЦ МП заявили, що не проводитимуть богослужінь із ПЦУ. РПЦ не визнала новоствореної церкви.

20 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, який, зокрема, передбачає, що релігійна організація зобов'язана у своїй повній назві відображати належність до релігійної організації за межами України. Так, УПЦ МП має відобразити свою належність до Російської православної церкви.

26 січня 2019 року "Урядовий кур'єр" опублікував перелік православних церков, які потрібно перейменувати відповідно до вимог нового закону. До списку увійшли підрозділи УПЦ МП, Російської істинно-православної церкви, Російської старообрядницької церкви, Російської древлеправославої церкви і Російської православної старообрядницької церкви. Зміни церкви мали внести протягом трьох місяців.

22 березня 2019 року стало відомо, що Київська митрополія УПЦ МП оскаржила в Окружному адміністративному суді Києва вимогу Міністерства культури України про перейменування.

У грудні Верховний Суд дозволив УПЦ Московського патріархату поки залишити свою назву.