За словами політика, найголовніше – "відмовитися від агресії та уникнути ескалації". Він наголосив на важливості поважання територіальної цілісності та незалежності України відповідно до міжнародного права.
Водночас Зедер заявив, що тільки санкції проти Росії не можуть бути рішенням, оскільки вони "малоефективні" і "часто" шкодять самим країнам, які їх накладають. Політик зазначив, що, наприклад, від’єднання Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, закриття газопроводу "Північний потік – 2" або припинення всього постачання газу з Росії загалом торкнулося б і Німеччини.
Зедер сказав, що "попри всю обґрунтовану критику Росії, у якийсь момент Заходу доведеться відповісти на головне запитання: чи є план розширення НАТО завдяки Україні чи ні?" Він зазначив, що не можна дозволити Росії "щось диктувати" у цьому випадку, але однаково треба дати відповідь. На його думку, розширення НАТО на схід із приєднанням України "ще довго не стоятиме на порядку денному".
Також, за словами Зедера, Росія – "складний партнер, але не ворог Європи", тому з Москвою треба підтримувати зв'язок.
Контекст
Фінансова допомога Німеччині Україні за перші п'ять років від початку війни 2014 року становила понад €1,4 млрд, проте країна не надавала українській стороні зброї.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок неодноразово заявляла, що Німеччина не підтримує ідеї надання Україні зброї і це "закріплено в історії". 2021 року Німеччина також блокувала закупівлю Україною зброї через Агентство із забезпечення та закупівель НАТО (NSPA). Це відбулося ще за попереднього німецького уряду, але новий не змінив ситуації.
Бербок також заявила в інтерв'ю німецькій газеті Sueddeutsche Zeitung, опублікованому 21 січня, що сумнівається у необхідності вилучати РФ із міжнародної системи платежів SWIFT. На її думку, таке рішення може бути найсильнішою відповіддю на російську агресію проти України, але необов'язково найефективнішою. Міністерка пояснила, що західні країни ретельно вивчають, які саме економічні та фінансові санкції проти Кремля "справді завдадуть удару російській економіці та керівництву, але не обернуться на бумеранг".
21 січня командувач військово-морських сил Німеччини Кай-Ахім Шенбах заявив, що "Кримський півострів утрачено і він ніколи не повернеться", а Путін насправді хоче поваги, на яку, "можливо, заслуговує". У МЗС України заявили про неприйнятність таких висловлювань та висунули вимогу щодо роз'яснень від німецького уряду.
У міноборони Німеччини заявили, що слова командувача ВМС не відповідають офіційній позиції відомства.
Шенбах заявив 22 січня, що його слова були "явною помилкою" та особистою думкою. Пізніше він подав у відставку, міністерка оборони Крістіне Ламбрехт її схвалила.
22 січня глава МЗС України Дмитро Кулеба заявляв, що останні заяви топчиновників Німеччини щодо передання Україні оборонної зброї, повернення Криму та санкцій проти РФ не відповідають рівню відносин з Україною та шкодять зусиллям з урегулювання російсько-українського збройного конфлікту.
Амбасадорку Німеччини в Києві Анку Фельдгузен 22 січня викликали до МЗС України. Зокрема, це стосувалося висловлювань Шенбаха та заяв німецьких політиків щодо неможливості надати Україні оборонну зброю.
-1 Київ
