Втрати російських окупантів
1 206 910

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 477

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Гройсман: Ми завжди будемо забезпечувати права нацменшин в Україні. Але в пріоритеті – розвиток української мови та культури

Гройсман: Ми завжди будемо забезпечувати права нацменшин в Україні. Але в пріоритеті – розвиток української мови та культури Гройсман: Ми вибудовуємо таку політику, яку вважаємо необхідною, виходячи з національних інтересів
Фото: kmu.gov.ua

Україна налаштована на розвиток нормальних добросусідських відносин з іншими країнами, але не сприймає агресії і тиску. Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи український закон "Про освіту".

Україна не має наміру обмежувати представників національних меншин, але розвиток української мови і культури завжди буде в пріоритеті. Про це під час засідання уряду заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи український закон "Про освіту", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Україна – велика європейська держава. Українці – велика європейська нація. І ми вибудовуємо таку політику, яку вважаємо необхідною, відштовхуючись від національних інтересів. Україна – мультикультурна, багатонаціональна країна. І всі нацменшини, які живуть у країні, – це українці. І ніхто ніколи навіть не думав когось обмежувати – угорців, румунів, поляків, – це не має значення для нас. Ми завжди будемо виходити із забезпечення прав нацменшин усередині країни. Але завжди пріоритетом буде розвиток української мови, української культури", – сказав Гройсман.

За його словами, це "не дискусійне питання".

"Думаю, коли нам розповідають про наших героїв чи антигероїв, коли асоціюють українських особистостей із чимось негативним в історії, це все настільки примітивно, що треба згадати: жити минулим – величезна поразка для всіх. Треба жити теперішнім і майбутнім за принципами взаємоповаги, взаємної підтримки, добросусідства і за круглим столом вирішувати будь-які питання. Народи країн не чекають від нас конфлікту. Вони чекають від нас мудрих і справедливих рішень. Переконаний, що мене почують сьогодні колеги з різних країн: Україна налаштована на нормальний розвиток добросусідських відносин. Це принципово. Але ми не приймаємо жодної агресії і тиску, як усі, хто себе поважає", – заявив прем'єр України.

Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні.

Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.

Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – стосовно недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна продовжить шукати правильну модель навчання для представників національних меншин.

У Міносвіти повідомили 1 лютого, що згодні відкласти імплементацію мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року. 14 лютого Кабмін передав до Верховної Ради відповідний законопроект.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів