$41.37 €43.94
menu closed
menu open
weather +3 Київ
languages

Гройсман: Ми завжди будемо забезпечувати права нацменшин в Україні. Але в пріоритеті – розвиток української мови та культури

Гройсман: Ми завжди будемо забезпечувати права нацменшин в Україні. Але в пріоритеті – розвиток української мови та культури Гройсман: Ми вибудовуємо таку політику, яку вважаємо необхідною, виходячи з національних інтересів
Фото: kmu.gov.ua

Україна налаштована на розвиток нормальних добросусідських відносин з іншими країнами, але не сприймає агресії і тиску. Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи український закон "Про освіту".

Україна не має наміру обмежувати представників національних меншин, але розвиток української мови і культури завжди буде в пріоритеті. Про це під час засідання уряду заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи український закон "Про освіту", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Україна – велика європейська держава. Українці – велика європейська нація. І ми вибудовуємо таку політику, яку вважаємо необхідною, відштовхуючись від національних інтересів. Україна – мультикультурна, багатонаціональна країна. І всі нацменшини, які живуть у країні, – це українці. І ніхто ніколи навіть не думав когось обмежувати – угорців, румунів, поляків, – це не має значення для нас. Ми завжди будемо виходити із забезпечення прав нацменшин усередині країни. Але завжди пріоритетом буде розвиток української мови, української культури", – сказав Гройсман.

За його словами, це "не дискусійне питання".

"Думаю, коли нам розповідають про наших героїв чи антигероїв, коли асоціюють українських особистостей із чимось негативним в історії, це все настільки примітивно, що треба згадати: жити минулим – величезна поразка для всіх. Треба жити теперішнім і майбутнім за принципами взаємоповаги, взаємної підтримки, добросусідства і за круглим столом вирішувати будь-які питання. Народи країн не чекають від нас конфлікту. Вони чекають від нас мудрих і справедливих рішень. Переконаний, що мене почують сьогодні колеги з різних країн: Україна налаштована на нормальний розвиток добросусідських відносин. Це принципово. Але ми не приймаємо жодної агресії і тиску, як усі, хто себе поважає", – заявив прем'єр України.

Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні.

Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.

Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – стосовно недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна продовжить шукати правильну модель навчання для представників національних меншин.

У Міносвіти повідомили 1 лютого, що згодні відкласти імплементацію мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року. 14 лютого Кабмін передав до Верховної Ради відповідний законопроект.