Політика

Герой України Хмара: Якщо до в'язнів з інших країн місцеві кадебісти були наїздами на кілька днів, то представник від КДБ України в таборі був постійно. Це – вага українців у таборах

12 вересня 2023, 15.28 Этот материал также можно прочитать на русском

Хмара: Я сказав кадебісту: "Я розумію, що міг би працювати. Але якщо ви думаєте, що це вплине на зміну моєї позиції, то цього не буде" Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

Колишній радянський політв'язень, борець за незалежність України, народний депутат трьох скликань, Герой України Степан Хмара провів сім років у таборах у Пермському краї, зокрема 305 днів у карцері. Про це він розповів в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.

Говорячи про умови в таборі, Хмара зазначив, що адміністрація застосовувала до ув'язнених метод "батога і пряника" – пропонувала деякі покращення тим, хто ставав на "шлях виправлення".

"До речі, щоб ви знали, яке ставлення було... Якщо до в'язнів з інших країн кадебісти місцеві були наїздами на кілька днів, то представник від КДБ України був постійно. Відрядженням офіцера туди направляли, який із нами мав працювати. Вони мінялися. Це вага українців у таборах", – наголосив Хмара.

Говорячи про "пряники", які могли пропонувати, він розповів, що одного разу лікар на зоні попросив його як стоматолога за професією допомогти зі складним випадком в одного з ув'язнених.

"Кажу: "Така справа, що взагалі я не маю права морально-етичного як лікар відмовитися. Я, звичайно, постараюся зробити це". Я зробив локальну операцію – все пройшло нормально. І через деякий час український кадебіст викликає. "У вас добре все вийшло. А чи ви б не хотіли так попрацювати?" Я говорю: "Так немає ж пів ставки навіть". Я розумію, до чого це йде. Я ж людина вже з досить серйозним досвідом. Починаю викручуватися. Він каже: "Немає пів ставки? Нехай у вас за те голова не болить. Буде хтось – то ви приймете. А потім сидите собі й читаєте книжку. Наприклад, як колись Берник сидів і плакати малював у вільний час". Бачу, що тут ніяк не викрутитися, говорю: "Я розумію, що міг би працювати. Але я хочу, щоб у вас не було жодних ілюзій. Якщо ви думаєте, що це вплине на зміну моєї позиції, то я відверто і чесно кажу: цього не буде". На третій день мене відправили у штрафний ізолятор", – розповів колишній політв'язень.

Він додав, що для репресованих, які потрапили на Урал, найстрашнішим був холод.

"Уявіть собі: на 15 діб закривають у карцері, а поспати на тих нарах не можна. Тільки в липні й ще трішки в серпні можна поспати в ШІЗО. А всі решта місяців – холодно завжди. І тортури холодом – це найстрашніші були для того, хто був частим гостем у карцері", – сказав Хмара.

Контекст

Хмара народився 1937 року у Львівській області. Закінчив стоматологічний факультет Львівського медичного інституту. 18 років працював стоматологом.
У 1960–1970-х роках поширював самвидав, брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник".
1980 року Хмару заарештували й того самого року засудили до семи років позбавлення волі та п'яти років заслання за "антирадянську агітацію й пропаганду". 1987 року, за півтора місяця до закінчення табірного строку, його помилували.
Тричі (1990-го, 1994-го та 2002-го) його обирали народним депутатом України.
Хмара – активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності. 2006 року йому надали звання Героя України.