+19 Київ
У Білорусі народ переможе владу тільки із застосуванням сили. Таку думку колишній радник президента РФ Володимира Путіна, старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні Андрій Ілларіонов висловив в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
"Це закінчиться перемогою білоруського народу, але це закінчиться перемогою білоруського народу тільки тоді, коли керівники, лідери опозиційного руху все-таки дійдуть до рішення про застосування сили", – сказав він.
Ексрадник Путіна вважає, що без цієї умови нічого не станеться.
"Якщо ж лідери громадянського суспільства, лідери опозиції ухвалюють рішення, що на насильство треба відповідати спротивом, силовим спротивом, то питання може бути вирішено протягом кількох годин або у крайньому разі – днів, як це ми бачили нещодавно в Киргизстані – у Бішкеку", – пояснив Ілларіонов.
За його словами, немає значення, хто з лідерів білоруської опозиції може закликати народ до спротиву.
"Це не має значення. Не обов'язково збройне повстання. Тут дуже важливо, що це може бути... можна застосувати різні методи, бо в Киргизії, наприклад, не було збройного повстання. Однак повсталі зайняли державні будівлі. Вони зайняли і МВС, зайняли будівлі парламенту, президента. Вони зайняли тюремні установи, звільнили колишнього президента тощо. І загальний рівень насильства з обох сторін у Киргизії був непорівнянний із тим, що відбувається в Білорусі. Тобто кількість загиблих... Там, здається, один загиблий і кілька [сотень] поранених. Це не порівняти з тим, що відбувається в Білорусі", – зазначив Ілларіонов.
Він вважає, що "білоруська опозиція проходить дуже швидко базові уроки політичної боротьби".
"Ми згадаємо, що починалися ці протести – ось зараз ви просто згадайте, це ж ніби має вигляд трохи... Вони виступали, зокрема, і під прапорами Білоруської РСР, червоно-зеленими. Вони казали… навіть в особі [кандидатки від опозиції на минулих виборах президента] Світлани Тихановської: "Я хочу зустрітися з Володимиром Володимировичем, тому що Володимир Володимирович може пояснити Лукашенку, там, щось і те-то". Після цього вона змінила позицію, каже: "Я хочу зустрітися з Путіним тільки для того, щоб пояснити йому, що йому не треба втручатися у справи Білорусі". Нарешті, вона каже: "Я не збираюся зустрічатися з Путіним. Путін має прибрати свої руки від Білорусі". Ми бачимо, як протягом короткого часу відбувається процес навчання", – зазначив ексрадник Путіна.
Він підкреслив, що в Білорусі "процес триває".
"Я не здивуюся, що, наприклад, та сама пані Тихановська – ми бачимо, як вона еволюціонує, як вона зараз закликала до загального страйку... Що рано чи пізно вона і люди навколо неї зрозуміють, що іншого шляху немає. Або вони приноситимуть у жертву силовикам громадян країни, або вони врешті-решт ухвалять рішення про те, щоб покласти край цьому режиму.
Ілларіонов: Російське суспільство прийде до розуміння того, що важливіші за будь-які вкрадені території добрі відносини з українцями, молдованами, грузинами. Читайте повну версію інтерв'ю
Від 9 серпня в країні не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.
