+14 Київ
Білоруська опозиція створила нову координаційну раду, але не розголошує імен її членів. Про це німецькому виданню Spiegel 20 листопада сказала письменниця Світлана Алексієвич, яка входила до президії попередньої координаційної ради.
На запитання журналістів про діяльність координаційної ради письменниця відповіла, що її більше не існує, тому що всіх членів президії або заарештували, або змусили тікати з країни. За її словами, створили нову раду, але імена її членів тримають у секреті, а спілкування ведуть через соцмережі.
Однак пізніше Алексієвич у коментарі "Радые Свабода" спростувала свою ж заяву, зазначивши, що це "нісенітниця і взагалі неправда".
За її словами, до координаційної ради вступило багато нових людей, і в неї є керівний орган: "І інші люди заходять туди, але їхніх імен не розголошують".
Координаційну раду білоруської опозиції створили в середині серпня для організації передання влади від Олександра Лукашенка опозиції. Глава Конституційного суду Білорусі називав цей орган неконституційним, а генпрокуратура країни відкрила справу за статтею про захоплення влади через створення ради.
Зараз усі члени президії ради або затримані і перебувають у СІЗО, або виїхали за кордон.
17 вересня Європарламент визнав координаційну раду тимчасовим представництвом "народу, що вимагає демократичних змін", і привітав її створення.
Із 9 серпня у країні не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною із 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями в Мінську. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.
