У Білорусі вночі підірвали машину міліціонера. Його дані публікував один із Telegram-каналів 

У Гродні підірвали автомобіль міліціонера, особисті дані якого раніше оприлюднили в одному з "радикальних Telegram-каналів", розповіли 20 листопада у Слідчому комітеті Білорусі.

За даними слідства, 20 листопада приблизно о 1.30 у міліцію повідомили про гучний удар в одному з дворів Гродна.

Виявилося, що невідомі пошкодили автомобіль Skoda, який належить 41-річному місцевому жителю. Біля автомобіля виявили сліди горіння й ознаки вибуху передньої частини машини. Пошкоджено ще три автомобілі, які стояли поруч, повідомили у Слідкомі.

Чоловік пояснив, що він чинний співробітник міліції. Слідчі допитали його і свідків інциденту, а також оглянули записи камер відеоспостереження.

"Порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 218 (умисне пошкодження майна, вчинене загальнонебезпечним способом) Кримінального кодексу. Причетних до скоєння цього злочину встановлюють", – резюмували у відомстві.

Творець Telegram Павло Дуров повідомив 8 жовтня про те, що компанія Apple вимагає від месенджера видалити три білоруські канали, де викладають особисті дані білоруських силовиків. Ішлося про канали "Каратели Беларуси – имена, адреса, родственники", "Чат группы Каратели" та "ВСЕ НАРУШЕНИЯ!". У цих Telegram-каналах публікували фотографії правоохоронців, номери їхніх телефонів, машин і адреси.

Першим оприлюднив дані 1003 співробітників міністерства внутрішніх справ із посадами і датами народження опозиційний білоруський Telegram-канал NEXTA ввечері 19 вересня. В окремому пості NEXTA навів докладні особисті дані сімох офіцерів спецпідрозділу "Алмаз", яких назвали вбивцями активіста Олександра Тарайковського та винними в пораненнях журналістів і учасників протесту.

Крім Telegram-каналів, фахівці IT-сфери намагаються боротися із силовиками й іншими методами. Зокрема, білоруський розробник ігор Андрій Максимов продемонстрував роботу програми – ідентифікатора облич білоруських силовиків, які били протестувальників. Ця програма аналізує зображення силовиків у захисних масках, шукає фотографії з відкритого доступу і виводить на екран особисті дані.

Розкриття даних силовиків у Telegram-каналах стало відповіддю на жорсткі затримання учасників протесту, які виходять на масові вуличні акції з 9 серпня. Учасники цих демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента Білорусі сфальсифікували. За офіційними даними, перемогу здобув президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко вступив на посаду президента 23 вересня. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.