"Ні, не буду [більше балотуватися у президенти]", – сказав він.
За словами Яроша, 2014 року він ухвалив таке рішення "під тиском команди".
"Ну, тоді були дуже прагматичні розрахунки. Ми чудово розуміли, що неможливо людям без політичного досвіду, без знання технологій елементарних політичних, масмедійних тощо потрапити. Але ми б, імовірно, не вижили, якби не взяли участі в політичному процесі. Адже є такі фрази: революція пожирає своїх дітей тощо. Тому треба було зберегти кадрову базу нормальну, треба було протиставитися одразу агресорові, бо війна почалася відразу... Ну, ось тобі Майдан закінчується, Янукович тікає – уже війна. Тому ми це робили. Я пішов, власне, для того на те президентство, щоб мати максимальну можливість протистояти російській агресії. І все. Зараз би я не пішов. Я не бачу себе на посаді президента", – сказав він.
Ярош зазначив, що йому складно "постійно бути на вістрі політичної боротьби" і дивитися на те, як ламають досягнуті домовленості.
"Знаєте, ну, я ж із політиками спілкуюся. Вони кайф ловлять від політичної діяльності, вони самореалізуються. Я не із цієї породи. [...] Честь, гідність тощо в політиці не дуже видно. Тому мені складно там перебувати. Але водночас я не абстрагуюся повністю. Я розумію: якщо людина не займається політикою, то політика займається людиною. Тому я так... тримаю певну дистанцію", – додав він.
Ярош: Янукович поставив пляшку горілки на стіл і спитав: "Якою мовою будемо спілкуватися?" Читайте повний текст інтерв'ю