+26 Київ
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, вона вирішує три основні завдання.
"Перша – стимулювати розвиток аграрного виробництва й наповнити продовольчий ринок. Друга – забезпечити доступність продовольства для всіх груп населення. Третя ціль – посилити складову безпеки й усунути загрози. Це, зокрема, стосується формування державного резерву, відновлення товарних ланцюгів, розмінування сільгоспземель, адаптації до змін клімату тощо", – пояснив Шмигаль.
Як зазначив глава уряду, українські аграрії вже втретє збирають урожай під час війни. Уже зібрано понад 15 млн тонн зернових та олійних культур.
"Економічна правда", яка ознайомилася із затвердженою стратегією, пише, що основні виклики для продовольчої безпеки України – порушені ланцюги постачань, обмежені можливості експорту морем (порти Миколаєва, Херсона поки не працюють, порт Маріуполя – в окупації), заміновані території та складність забезпечення базових потреб у прифронтових регіонах. Також проблемами є зруйнована система зрошення на півдні України на площі 500 тис. га внаслідок теракту на Каховській ГЕС, руйнування виробничих потужностей та зменшення виробництва на тих, що працюють.
Для виконання названих Шмигалем цілей виділятимуть по 4,9 млрд грн щороку, повідомляє ЕП. Операційний план заходів щодо виконання стратегії розділено на два етапи – 2024–2026 роки і 2027 рік.
"Попри різні завдання, структура видатків щороку прописана однакова: 3 млрд грн – на розмінування, 700 млн грн – на боротьбу із хворобами тварин, 1 млрд грн – на компенсації вартості сільгосптехніки і 200 млн грн – на підтримку аграріїв. Уряд також вважає, що український агропромисловий комплекс може у короткостроковій перспективі стати найпривабливішим інвестиційним портфелем, який оцінюється у $57 млрд. Серед пріоритетних напрямів – іригація, елеватори, біогаз, готова продукція (овочі, фрукти, молочні та м'ясні продукти), насіння та сільгосптехніка, продукти глибокої переробки", – ідеться у статті.
