"Провладна партія "Слуга народу" робить політичну помилку, коли намагається "взяти Київ", діючи у стилі Януковича. Я про спробу "слуг" розділити посади мера та призначити свого голову КМДА. Просто варто згадати результат Партії регіонів на київських округах на виборах 2012 року. Тоді кандидати від провладної партії здобули нуль мандатів із 13. Не допоміг ні адмінресурс, ні медіаресурс, ні гречка. Причина – 2010 року Янукович усупереч рішенню Конституції та закону про столицю призначив головою КМДА Олександра Попова. Незважаючи на ставлення до Леоніда Черновецького [який тоді обіймав посаду мера Києва], киянам не зайшов такий антизаконний кульбіт від регіоналів", – підкреслив Карасьов.
Він вважає, що і цього разу кияни не пробачать владі зазіхання на їхній вибір.
"І незважаючи на те, що за два роки до виборів регіонали у Києві хотіли продемонструвати інфраструктурний прорив та купити любов киян, їм це не вдалося. Тому результат закономірний – розгромний програш кандидатів від ПР у столиці. Кияни ніколи не пробачають зазіхань влади на їхнє право вибору. Така ж доля чекає і на "Слугу народу" у спробі поставити свого дублера для мера Кличка. Навіть прикриваючись новим законом про столицю. І ще варто пам'ятати: Кличко – це не Черновецький. Кличко на минулих виборах переміг у першому турі (а кандидатка від "слуг" була четвертою) і зараз є політиком із найбільшою підтримкою серед киян", – написав політолог.
Контекст
2003 року Конституційний Суд України вирішив, що Київську міську державну адміністрацію (КМДА) має очолювати особа, яку обрано міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Віталія Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.
У липні 2019 року під час зустрічі з Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера та голови КМДА. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, але цього рішення не затвердив президент.
Верховна Рада 3 жовтня 2019 року, понад два роки тому, ухвалила у першому читанні законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України". Він пропонує розділити повноваження та посади київського міського голови та голови КМДА, який "здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади".
Навесні – влітку 2021 року публічний конфлікт між Кличком та центральною владою відновився. У травні в Києві розпочали обшуки на низці комунальних та комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, які тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском та спробою дискредитації Кличка та його політсили.
У серпні Кличко заявив про спробу дискредитувати його, усунути з посади голови КМДА та змінити на "зальотного ставленика". Цього самого місяця у ЗМІ з'явилася інформація, що головою КМДА можуть призначити чинного міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, але він її спростував.
19 жовтня Кличко та Зеленський зустрілися в Офісі президента – за словами Кличка, уперше за останній рік. За інформацією ЗМІ, на зустрічі був Чернишов.
20 жовтня парламентський комітет із питань організації державної влади рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт про столицю у другому читанні та в цілому.
Нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань організації державної влади Віталій Безгін зазначив, що Рада розгляне законопроєкт наприкінці листопада.
"Новий закон про столицю, якщо його ухвалювати, не повинен порушувати конституційні права мешканців столиці та принципи місцевого самоврядування", – заявив у жовтні Кличко.
+2 Київ
