Коболєв про тиск на "Газпром": Хочу побачити, як Вітренко виконає ці амбітні плани

4 травня 2021, 21:13

Этот материал также можно прочитать на русском

Коболєв про тиск на "Газпром": Хочу побачити, як Вітренко виконає ці амбітні плани

28 квітня Кабмін звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу"
Фото: Група Нафтогаз / Facebook

Подання Україною позову проти "Газпрому" з великою ймовірністю призведе до порушення мирової угоди, укладеної у грудні 2019 року, унаслідок якої Україна виграла у російської компанії $2,9 млрд. Про це ексголова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв розповів в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", опублікованому 4 травня.

Журналіст підкреслив, що новий керівник НАК Юрій Вітренко критикував правління "Нафтогазу" за недостатній тиск на Росію, на "Газпром". На думку Вітренка, "Нафтогаз" має змусити "Газпром" перенести точку передавання газу на українсько-російський кордон і допустити до російської труби середньоазійський газ або газ інших російських газовидобувних компаній.

"Я з великою цікавістю хочу побачити, як пан Вітренко виконає ці амбітні плани, про які він говорив нам. Тому що, згідно з юридичним аналізом, який пан Вітренко отримав, коли він ще працював у "Нафтогазі", від наших норвезьких юристів, за допомогою яких ми виграли Стокгольмський арбітраж (тобто їх точно не можна підозрювати в некомпетентності), подача такого позову проти "Газпрому" з великою ймовірністю призведе до порушення мирової угоди, яку ми уклали у грудні 2019 року з "Газпромом", – сказав Коболєв.

Він підкреслив, що Вітренко як підписант цієї угоди знає про це.

"Тому, якщо він залишиться у кріслі голови "Нафтогазу", мені було б дуже цікаво подивитися, чи зможе він хоча б подати цей позов і які будуть наслідки, і чи не призведуть ці наслідки до розриву транзитного контракту, за яким росіяни нам наразі сплачують ship-or-pay (фіксовану оплату незалежно від фактичних обсягів транзиту)", – підкреслив ексголова НАК.

Вітренко 29 квітня заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що "Нафтогаз" недостатньо використав юридичні можливості тиску на "Газпром" через антимонопольний орган ЄС для перенесення точок продажу російського газу європейським компаніям на кордон України та Росії.

28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив позов "Нафтогазу" до "Газпрому" про недостатні обсяги транзиту. Українська компанія домоглася компенсації в сумі $4,63 млрд. З урахуванням того, що арбітраж підтвердив борг української сторони за постачання газу в розмірі понад $2 млрд, "Газпром" мав виплатити "Нафтогазу" $2,56 млрд. За твердженням української компанії, із 1 березня 2018 року на суму боргу нараховували пеню. "Газпром" оскаржив обидва рішення Стокгольмського арбітражу і почав процедуру розірвання контракту з "Нафтогазом".

У липні 2018 року "Нафтогаз" почав новий процес проти "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі, вимагаючи переглянути транзитний тариф на 2018–2019 роки. Попередня сума вимог становила майже $12 млрд (без відсотків).

27 грудня 2019 року російська компанія "Газпром" виплатила Україні $2,9 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Кабінет Міністрів України 30 грудня дозволив НАК "Нафтогаз України" підписати з "Газпромом" угоду про врегулювання наявних газових спорів і договір про надання послуги з організації транспортування природного газу.

30 грудня 2019 року стало відомо, що Україна, Євросоюз і Росія внаслідок тристоронніх переговорів підписали п'ятирічний контракт на транзит газу. Згідно з документом, мінімальні гарантовані обсяги прокачування в перший рік становитимуть 65 млрд м³ газу, а потім – по 40 млрд м³ протягом наступних чотирьох років.

Контекст

28 квітня стало відомо, що Кабмін звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу", на його місце призначили Юрія Вітренка, строк його повноважень – один рік.

Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому було розпущено наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше ніж на шість місяців.

Коболєв заявив, що заяви не писав, а про звільнення "дізнався з новин". Він має намір оскаржити своє звільнення з "Нафтогазу".

Уряд повідомив, що за підсумками засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані передбачали отримання 11,5 млрд грн прибутку.

У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного керування держкомпаніями.

Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи 2020 року і відмовилися від пропозиції Кабінету Міністрів України попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.