Колишній глава ГУР Бурба повідомив, що ще раз прийде на засідання ТСК Ради щодо вагнерівців

Політика

Колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Василь Бурба 14 вересня прибув на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування дій посадовців проти суверенітету України на запрошення її голови, нардепки від "Слуги народу" Мар'яни Безуглої. Про це Бурба сказав журналістам за підсумками засідання, пише "Інтерфакс-Україна".

"Я прибув на засідання. [...] Й одночасно отримав інформацію, що сьогодні засідання не буде у зв'язку з тим, що відсутній кворум. Більше того, отримав додаткове запрошення на понеділок. Засідання сьогодні не відбулося, я спілкувався з Безуглою", – пояснив він.

Бурба зазначив, що сьогодні о 17.00 прибув із-за кордону й о 18.30 уже був на засіданні ТСК. На запитання, з якою метою він був за кордоном, Бурба відповів, що возив дитину на лікування. На уточнювальні запитання про безпосередню справу вагнерівців він відповідати не став, пояснивши це тим, що всі відповіді може надати тільки ТСК.

"У понеділок я відповідаю на всі запитання членів ТСК, після цього, можливо, поспілкуюся із журналістами", – сказав Бурба.

На запитання, чи варто заслухати на засіданні ТСК президента України Володимира Зеленського і главу Офісу президента Андрія Єрмака, він відповів, що "якщо є розбіжності, то, звичайно, варто".

Безугла розповіла в інтерв'ю "Українській правді", яке опубліковано 14 вересня, що раніше зверталася до Бурби, але "контакту не було".

"Після сьогоднішньої моєї заяви він вийшов на контакт. Ми його найближчим часом заслухаємо – або завтра, або післязавтра. Тобто такі моменти додаткової звірки, додаткової перевірки ще будуть продовжуватися в рамках роботи тимчасової слідчої комісії", – пояснила нардепка.

На засіданні 13 вересня ТСК заслухала двох офіцерів ГУР Міноборони, які брали участь у плануванні і проведенні операції із затримання вагнерівців. Безугла говорила, що вони надали "дуже специфічну" інформацію.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели із 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її було скасовано. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".
В Офісі президента України заявляли, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.