"Одразу кілька співрозмовників у владі твердять, що в епохальній війні [президента України Володимира] Зеленського та Ахметова не останню роль відіграв ніхто інший як Коломойський. "Насправді за війною з Рінатом стирчать вуха якраз Бені", – резюмує не під запис уже один із друзів олігарха. І додає: "Але якщо всі думають, що Беня нічого не робить і тільки п'є горілку у себе в селі під Дніпром, то, значить, його стратегія працює", – пишуть автори матеріалу.
За інформацією видання, Коломойський консультував владу щодо так званого "антиахметівського" закону №5600, яким підвищили податки.
"Ну, у Валерійовича теж є гірничозбагачувальні комбінати, як у Ріната. Тому він розуміє цей бізнес. Якісь консультації давав нам (мова про "антиахметівський" закон щодо ренти на залізну руду. – УП). Але ми і без нього справилися б", – заявив один із впливових членів команди Зеленського.
Контекст
Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" зареєстрували у Верховній Раді 2 червня 2021 року, його ініціатором виступив Кабмін.
Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться лише великого бізнесу і не торкнуться загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні фактори і низку інших порушень, тому його необхідно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
Нардеп від "Європейської солідарності" Олег Синютка заявляв, що у законопроєкті знижено податки для олігархів, наближених до влади. "Влада використовує цей закон у політичних мотивах. Ті, хто її критикують, отримують великі податки. А свої, "домашні" олігархи, тобто причетні до марганцевої руди – навпаки, уникають оподаткування", – пояснював політик.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, що обмежує час на розгляд поправок (загалом їх подали понад 11 тис.).
Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які "стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу". За його словами, ресурси законопроєкту №5600 зазначено у проєкті держбюджету на 2022 рік.
Нардепи подали низку проєктів постанов про скасування законопроєкту, але 14 грудня їх усі відхилила Рада, документ підписав спікер і передав на підпис президенту. Зеленський підписав його 20 грудня.
-1 Київ
