0 Київ
Президент Росії Володимир Путін не хоче брати на себе таку важку ношу як президент Білорусі Олександр Лукашенко, заявив у програмі "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна 24" перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук.
"Я думаю, що якщо брати Путіна й Лукашенка, за всієї незалежності та, ніби, рішучості, геройства Путін не хоче взяти на себе таку важку ношу як Лукашенко. Тому що диктатура, яка є в Білорусі, вона вже перевершила всі реальні та нереальні можливості. Тому він, звісно, не хотів би, я так думаю, і згоден у цьому разі з усіма – не хотів би, щоб Лукашенко обтяжував його, вірніше, був тягарем. Ще одним тягарем для Путіна", – сказав Кравчук.
На його думку, в Білорусі відбувається велика драма, у якій бере участь білоруський народ.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ані вільними, ані справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.
31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство та репресії. Водночас прізвища Лукашенка в ньому не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу, залишаючи "відкритою можливість його додавання у список на пізнішому етапі".
Литва, Латвія та Естонія цього самого дня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема Лукашенка.
У міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що дадуть відповідь на персональні санкції проти білоруських чиновників, введені країнами Балтії.
