$41.28 €44.96
menu closed
menu open
weather +3 Київ
languages

Кравчук назвав Лукашенка "важкою ношею" для Путіна

Кравчук назвав Лукашенка "важкою ношею" для Путіна Кравчук: Лукашенко – ще один тягар для Путіна
Фото: EPA

Голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук вважає, що президент Росії Володимир Путін не хоче, щоб президент Білорусі Олександр Лукашенко став для нього тягарем.

Президент Росії Володимир Путін не хоче брати на себе таку важку ношу як президент Білорусі Олександр Лукашенко, заявив у програмі "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна 24" перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук.

"Я думаю, що якщо брати Путіна й Лукашенка, за всієї незалежності та, ніби, рішучості, геройства Путін не хоче взяти на себе таку важку ношу як Лукашенко. Тому що диктатура, яка є в Білорусі, вона вже перевершила всі реальні та нереальні можливості. Тому він, звісно, не хотів би, я так думаю, і згоден у цьому разі з усіма – не хотів би, щоб Лукашенко обтяжував його, вірніше, був тягарем. Ще одним тягарем для Путіна", – сказав Кравчук.

На його думку, в Білорусі відбувається велика драма, у якій бере участь білоруський народ.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ані вільними, ані справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.

31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство та репресії. Водночас прізвища Лукашенка в ньому не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу, залишаючи "відкритою можливість його додавання у список на пізнішому етапі".

Литва, Латвія та Естонія цього самого дня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема Лукашенка.

У міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що дадуть відповідь на персональні санкції проти білоруських чиновників, введені країнами Балтії.