Кулеба заявив, що зближення Білорусі з РФ є потенційною загрозою для України

Політика

Зближення Білорусі з Росією становить потенційну загрозу нацбезпеці України. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі каналу "1+1" 27 травня.

Міністр підкреслив, що Україна ніколи не втручалася у внутрішні справи Білорусі.

"Як держава ми зацікавлені в тому, щоб поруч із нами була європейська, стабільна, демократична Білорусь. На жаль, своїми діями Олександр Лукашенко [який вважає себе президентом Білорусі] позбавляє і себе можливостей для цивілізованого діалогу з рештою світу, і нас якихось конструктивних у перспективі кроків щодо нього", – сказав Кулеба.

За його словами, зараз такі кроки неможливі, як і не були можливими й до затримання білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича.

"Він сам собі відрізає шлях і залишає собі тільки одну дорогу – це дорога до ще більш тісного союзу... По суті, можливо, це навіть завершиться поглинанням Білорусі Російською Федерацією під тим чи іншим приводом. Ми маємо дбати про права людини, про правила міжнародної авіаційної безпеки. Але ми також маємо дбати про свою національну безпеку. Тому що, безумовно, подальше зближення Білорусі з Росією – це симетричне зростання загрози використання Білорусі Російською Федерацією для нарощування агресії проти нашої держави. Це той ризик, який ми, безумовно, маємо враховувати, ухвалюючи ті чи інші рішення", – заявив Кулеба.

Контекст

Росія і Білорусь більше ніж 20 років ведуть переговори про створення Союзної держави. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою та Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.
У грудні 2019 року Лукашенко говорив, що Білорусь не збирається входити до складу інших держав, "навіть братньої Росії", і що він не хоче увійти в історію як останній президент Білорусі.
22 лютого 2021 року під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у Сочі Лукашенко заявив, що Білорусь і Росія підготували до підписання низку дорожніх карт щодо зміцнення співпраці.
У березні Лукашенко сказав, що "нерозумно" працювати над злиттям РФ і Білорусі.
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка. Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.