Кулеба про членство України в НАТО: Рішення в Бухаресті 2008 року себе віджило

Політика

НАТО час оновити свої процедури відповідно до сучасних реалій та усвідомити необхідність прийняття України. Про це сказав 19 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону, який транслював канал "Рада".

"Ми зараз усі багато працюємо над цією темою, вона дуже складна. Але ми бачимо повільний обережний рух у напрямі, який потрібний і Україні, і євроатлантичній безпеці загалом. Поки всі перемовини в розпалі. Нам потрібна проста річ: нам потрібен реальний крок до членства. Рішення в Бухаресті 2008 року себе віджило, і НАТО має привести свої документи і політики у відповідність до нової реальності, щоб наблизити членство України в Альянсі", – сказав він.

Якщо прибрати план дій щодо членства, то це вже буде спрощення процедури вступу для України, сказав Кулеба.

"За всіма ключовими критеріями Україна готова отримати запрошення до членства в НАТО вже на цьому саміті у Вільнюсі (відбудеться 11–12 липня. – "ГОРДОН"), але для цього потрібне політичне рішення. І де зупиняться союзники в цьому політичному рішенні – це предмет нашої роботи з ними наразі", – сказав він.

За словами Кулеби, зараз питання постає не так, що Україна має доводити, чому вона потрібна НАТО. Україна має говорити так, щоб у НАТО самі зрозуміли, чому без України Альянс не зможе виконувати свою базову функцію – захищати євроатлантичний простір від РФ, сказав Кулеба.

Контекст

У декларації Бухарестського саміту НАТО, який відбувся 2008 року, йдеться, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України і Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. "ПДЧ буде наступним кроком для України і Грузії на їхньому шляху до членства", – зазначили в документі. Однак Україна так і не одержала ПДЧ.
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати план дій щодо членства в НАТО ще на саміті в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі членства".
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що передумовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним", – вказав президент.
В Офісі президента заявили 10 червня, що майбутній вступ України в НАТО підтримало вже 20 членів Альянсу.