+5 Київ
За ст. 368-2 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, яку 26 лютого Конституційний Суд України визнав неконституційною, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро вели розслідування у 106 кримінальних провадженнях. Про це прес-служба САП написала на своїй сторінці у Facebook.
У відомстві нагадали, що ця стаття набула чинності 26 квітня 2015 року та діяла три роки і 10 місяців.
"Результати її застосування в діяльності САП і Національного антикорупційного бюро за весь час такі: розпочато розслідування у 106 кримінальних провадженнях, чотири з них передано до суду для розгляду по суті з обвинувальним актом, 37 – закрито, ще 65 справ залишаються у провадженні, у тому числі у двох уже повідомили про підозру", – ідеться в повідомленні.
У відомстві підкреслили, що після декриміналізації цієї статті всі кримінальні провадження буде закрито.
"Особливо "очікуваною" ця новина стала для чотирьох справ, обвинувальні акти щодо яких передано до суду протягом 2016–2019 років", – підкреслили у САП.
У відомстві назвали фігурантів цих проваджень:
- колишній прокурор сил АТО (Костянтин Кулик);
- суддя з Луганської області (Руслан Юхимук);
- міністр інфраструктури (Володимир Омелян);
- голова Держаудитсужби (Лідія Гаврилова).
"Неконституційність статті про незаконне збагачення тягне за собою недопустимість усіх доказів, зібраних під час розслідування передбаченого нею злочину – передусім результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Тому у трьох останніх справах прокурори САП змушені переглянути доказову базу і визначитися щодо можливості продовження доказування хоча б злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації), який є легким злочином і практично не становить небезпеки для суб'єктів. На відміну від тепер нечинної статті 368-2, що передбачала до 10 років позбавлення волі та конфіскацію майна", – ідеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що доля кримінального провадження щодо Кулика зрозуміла вже зараз – йому інкримінували тільки незаконне збагачення, тому від обвинувачення прокурор САП має відмовитися вже на наступному судовому засіданні.
"На четвертому році діяльності САП цей випадок, на жаль, не єдиний приклад серйозної зміни правил кримінального переслідування у бік ускладнення виконання своїх функцій саме стороною обвинувачення, але перший, коли знівельовано результати вже проробленої роботи", – додали у прес-службі САП.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели 2015 року. Це було однією з вимог Євросоюзу у межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачала позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.
12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подало 59 народних депутатів. Їхні інтереси в Конституційному Суді представляв парламентарій від "Народного фронту" Павло Пинзеник.
26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 і 63 Конституції).
У Національному антикорупційному бюро України повідомили, що зараз розслідують факти незаконного збагачення на суму понад 500 млн грн у межах 65 кримінальних проваджень, однак після рішення Конституційного Суду провадження про незаконне збагачення буде закрито.
Президент України Петро Порошенко 28 лютого заявив, що підготував законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
