Як ідеться у статті, опитування продемонструвало, що 46% вважають США або "дуже великою загрозою", або "досить великою загрозою" для Данії. Це більше, ніж кількість тих, хто сказав, що вважає Північну Корею чи Іран загрозою – з них 44% і 40% відповідно. Водночас 86% респондентів заявили, що вважають країну-агресора Росію загрозою.
З опитаних 78% сказали, що вони будуть проти продажу Гренландії США, пише ЗМІ. Водночас 72% зазначили, що остаточне рішення має бути за Гренландією, а не Данією.
Опитування тривало з 15-го до 22 січня серед понад 1 тис. жителів Данії, підкреслює медіа.
Згідно з іншим опитуванням, яке провела компанія Verian на замовлення данської газети Berlingske й гренландського видання Sermitsiaq, 85% жителів Гренландії проти виходу зі складу Данії й приєднання до США. Згідно з ним, 45% гренландців вважають інтерес президента США Дональда Трампа до острова загрозою.
Контекст
Гренландія, автономна данська територія, є домом для великого американського космічного об'єкта і має стратегічне значення для США, оскільки розташована на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи, зазначає ВВС. Також вона має великі запаси корисних копалин.
Про те, що встановлення впливу над островом потребують американські національні інтереси, Трамп заявив, відрекомендовуючи кандидатуру ймовірного майбутнього посла Вашингтона в Данії Кена Говері.
"З метою національної безпеки й свободи в усьому світі США вважають, що володіння й контроль над Гренландією є абсолютною потребою", – писав тоді обраний президент США у своїй соцмережі Truth.
15 серпня 2019 року американське видання The Wall Street Journal повідомило, що Трамп обговорював зі своїми радниками можливість придбання в Данії острова Гренландія. 18 серпня інформацію про зацікавленість із боку Білого дому до острова підтвердив економічний радник Трампа Ларрі Кадлоу.
Інформація викликала негативну реакцію в данських політиків. Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен зазначила, що розмови про ймовірне придбання Сполученими Штатами острова Гренландія є абсурдними. Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде сказав, що автономія "не продається й ніколи не продаватиметься".
24 грудня 2024 року уряд Данії оголосив про значне збільшення видатків на оборону Гренландії за кілька годин після того, як обраний президент США Дональд Трамп повторив своє бажання придбати Гренландію. Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен заявив, що пакет є "двозначною сумою в мільярдах крон", що може становити не менше ніж $1,5 млрд. Тоді ж король Данії Фредерік Х змінив королівський герб, зробивши на ньому помітнішими Гренландію й Фарерські острови.
24 січня 2025 року глава міністерства закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен домовився з держсекретарем США Марко Рубіо обговорити разом із Гренландією безпеку в Арктиці.
25 січня Financial Times із посиланням на європейських високопосадовців написала, що Трамп під час телефонної розмови з прем'єр-міністеркою Фредеріксен заявив про свою серйозність у намірі захопити Гренландію. У канцелярії прем'єр-міністерки Данії заявили, що не визнають інтерпретації розмови, яку надали анонімні джерела.
27 січня данське міністерство оборони повідомило, що уряд і парламент Данії уклали угоду про збільшення видатків на оборону Арктики й Північної Атлантики до 14,6 млрд данських крон (понад $2 млрд).
28 січня Politico писало, що Фредеріксен зустрінеться з головними лідерами в Європі, щоб обговорити з ними наміри Трампа купити Гренландію. Того самого дня Франція обговорювала з Данією ймовірність скерування військ до Гренландії, заявив міністр закордонних справ Франції Жан Ноель Барро в інтерв'ю французькій радіостанції Sud Radio. Водночас Расмуссен заявив, що Гренландія вважатиме за краще залишитися у складі Данського королівства замість того, щоб бути під контролем США.
29 січня данський депутат Європарламенту Мортен Льоккегор, якого процитувало Politico, заявив, що Гренландія має переглянути можливість вступу в Європейський союз, щоб "захиститися" від погроз президента Трампа.