Політика

Марунич: Кабмін готує зміни, які нівелюють роль наглядових рад у держкомпаніях

30 квітня 2021, 21.21 Этот материал также можно прочитать на русском

Дмитро Марунич: Усі запевнення стосовно впровадження європейського досвіду і принципів роботи в один день можуть перетворитися на мотлох Скріншот: UKRLIFE.TV / YouTube

Реформу корпоративного управління держпідприємствами, спрямовану на відхід від радянської практики ручного управління, дискредитував Кабінет Міністрів під керівництвом Дениса Шмигаля, підкреслив співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич у колонці для сайта агентства УНІАН.

Кабінет Міністрів має намір внести зміни до своєї постанови від 3 вересня 2008 року №777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки" й нівелювати роль наглядових рад державних підприємств під час ухвалення головних рішень, пише Дмитро Марунич.

За його словами, це стане наступним кроком уряду після звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління НАК "Нафтогаз України" з порушенням процедури, прописаної в законодавстві та статуті компанії.

"З великою вірогідністю наступним підприємством, куди [прем'єр-міністр] Денис Шмигаль призначить "правильного" керівника, стане "Укрзалізниця". Уже навіть розроблений проєкт документа, у якому написано, що вирішальну роль у призначенні голови і членів правління тепер буде відігравати не наглядова рада УЗ, а "голова правління або особа, яка тимчасово виконує його повноваження", – зазначив Дмитро Марунич.

За його словами, такі дії повністю суперечать зобов'язанням, які взяла на себе Україна, підписуючи Угоду про асоціацію з Європейським союзом.

"Уся логіка реформи корпоративного управління держпідприємствами полягала в тому, щоб відійти від радянської практики ручного управління, створити відповідні запобіжники у вигляді незалежних директорів у наглядових радах і забезпечити прозорість роботи підприємств", – підкреслив експерт.

Він вважає, що Кабмін за один день повністю перекреслив усі позитивні зміни в цьому напрямі й продемонстрував європейським партнерам, що статути, закони й інші офіційні документи в Україні не варті паперу, на якому їх написано.

"Ними можуть знехтувати у приватних інтересах окремих осіб. Усі запевнення стосовно впровадження європейського досвіду і принципів роботи в один день можуть перетворитися на мотлох. Як у такій ситуації мають відчувати себе чиновники ЄС, які витратили купу часу, зусиль і грошей на те, щоб Україна імплементувала європейські стандарти? Чи повірять вони знову обіцянкам української влади? Питання далеко не риторичні, але відповідь на них дуже невтішна. Повторюся. Я не нагнітаю і не драматизую. ЄС дуже прискіпливо слідкує за впровадженням реформ в Україні і дуже чітко реагує на порушення українською владою взятих на себе зобов'язань. Приклад звіту (про виконання Угоди про асоціацію. – "ГОРДОН") за 2020 рік це яскраво демонструє", – написав Дмитро Марунич.

Контекст

28 квітня стало відомо, що Кабмін звільнив Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу", на його місце призначили Юрія Вітренка, строк його повноважень – один рік.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустили наглядову раду "Нафтогазу", а за підсумками засідання уряду наглядову раду переобрали заново в тому самому складі. Коболєв заявив, що заяви не писав, а про звільнення "дізнався з новин".
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнали незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані планували одержати 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Коболєв очолював "Нафтогаз" із березня 2014 року. У березні 2020 року контракт із ним продовжили ще на чотири роки. Він має намір оскаржити в суді своє звільнення.