$39.63 €42.29
menu closed
menu open
weather +23 Київ

"Ми твердо переконані, що суд має юрисдикцію". Україна закликала Міжнародний суд ООН розглянути її позов до РФ про геноцид

"Ми твердо переконані, що суд має юрисдикцію". Україна закликала Міжнародний суд ООН розглянути її позов до РФ про геноцид Справу про геноцид розглядає Міжнародний суд ООН
Фото: depositphotos.com

19 вересня в Міжнародному суді ООН у Гаазі продовжили слухання у справі за позовом України щодо геноциду з боку країни-агресора Росії. Про це повідомляє "Радіо Свобода"

Першого дня слухань, 18 вересня, виступила російська сторона. Україна доводить, що РФ зловжила положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду для того, щоб розпочати необґрунтоване вторгнення в Україну. У позові українська сторона вказала низку заяв президента РФ Володимира Путіна, заступника голови Ради безпеки Дмитра Медведєва, глави міністерства закордонних справ Сергія Лаврова, послів Росії при ООН і Євросоюзу. Засідання присвячені попереднім запереченням РФ у цій справі. Представники Москви 18 вересня висунули вимогу до суду відхилити українську скаргу як неприйнятну і, як зазначає "Радіо Свобода", назвали позов "безнадійно помилковим". 

19 вересня Україна презентувала свою юридичну позицію. Глава української делегації – посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич – закликав Міжнародний суд вирішити, що в нього є юрисдикція розглядати справу в повному обсязі й нарешті постановити, що Росія має виплатити репарації за вторгнення в Україну під вигаданим приводом.

Україна звинувачує Росію у плануванні актів геноциду в Україні й умисному вбивстві й завданні тяжких поранень представникам української національності, а отже, у тому, що вона сама вчиняє геноцид.

"Росія веде війну проти моєї країни в ім’я цієї жахливої брехні про те, що Україна здійснює геноцид проти власного народу, – заявив Кориневич суддям. – Чи може держава використовувати неправдиві звинувачення в геноциді як привід для руйнування міст, бомбардування цивільних жителів і депортації дітей із їхніх домівок? Коли Конвенцією про геноцид так цинічно зловживають, хіба цей суд безсилий? Відповідь на ці запитання має бути "ні". 

Як зазначає "Бабель", Кориневич висловив переконання, що Міжнародний суд має юрисдикцію розглядати цей позов. 

"Ми твердо переконані, що суд має юрисдикцію, оскільки самі звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про геноцид були й залишаються причинами, через які Російська Федерація здійснює своє брутальне повномасштабне вторгнення в Україну. Тож вважаємо, що сьогодні ми представили хорошу добірку як юридичних, так і фактичних матеріалів… І сподіваємося, що цей суд перейде до слухань справи по суті", – сказав він. 

Кориневич пояснив, що, якщо суд перейде до розгляду справи по суті й ухвалить рішення, це впливатиме на інші провадження в різних судах та інстанціях, котрі стосуються російського вторгнення в Україну та злочинів, які вона скоює на території країни. 

Контекст

У лютому 2022 року, за кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Перші слухання в цій справі відбулися в березні 2022 року, Росія відмовилася від участі в них. Того самого місяця Міжнародний суд ООН зобов'язав РФ негайно припинити війну в Україні. Російська влада відмовилася виконувати це рішення.

До позову України проти Росії приєдналося ще 32 країни. "Укрінформ" зазначив, що в процесі бере участь "безпрецедентна кількість країн в історії": 34 члени ООН зі 193, тобто майже 20%.

"Європейська правда" писала, що Росію, окрім фахівців із МЗС, представляють російська юридична фірма "Монастырский, Зюба, Степанов & партнеры", а також юристи-вчені з Ірану, Китаю, Перу та юрист із французькою ліцензією Жан-Шарль Чікая, який раніше захищав низку африканських диктаторів. Україну, окрім фахівців із МЗС, представляють авторитетна міжнародна юридична компанія Covington & Burling і команда вчених-міжнародників на чолі з професором Єльської школи права Гарольдом Коу та професором Університету Париж X – Нантер Жаном-Марком Тувененом.