$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Міжнародний суд ООН розпочав слухання за позовом України проти Росії. Окупанти намагаються переконати суд, що твердження про "геноцид на Донбасі" не були причиною війни

Міжнародний суд ООН розпочав слухання за позовом України проти Росії. Окупанти намагаються переконати суд, що твердження про "геноцид на Донбасі" не були причиною війни Процес розпочали в головному судовому органі ООН у Гаазі
Фото: icj-cij.org

Міжнародний кримінальний суд ООН (головний судовий орган організації) розпочав слухання за позовом України щодо геноциду з боку країни-агресора Росії. Про це 18 вересня повідомляють на його сайті.

Україна доводить, що РФ зловжила положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду для того, щоб розпочати необґрунтоване вторгнення в Україну, пояснила "Європейська правда". У позові українська сторона вказала низку заяв президента РФ Володимира Путіна, заступника голови Ради безпеки Дмитра Медведєва, глави міністерства закордонних справ Сергія Лаврова, послів Росії при ООН і Євросоюзу. Засідання присвячені попереднім запереченням РФ у цій справі.

"Бабель" повідомив, що Росія виступала сьогодні й матиме слово 25 вересня, Україна – 19-го та 27 вересня. Українську делегацію очолює посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич, а російську – посол з особливих доручень МЗС РФ Геннадій Кузьмін.

"Європейська правда" зазначила, що окупанти відмовляються визнавати заяви своїх посадових осіб і Путіна від лютого 2022 року про те, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну почалося для боротьби з нібито "геноцидом" на Донбасі. 

Кузьмін заявив, що Росія розпочала війну "за ст. 51 Статуту ООН щодо самозахисту, і це не має відношення до конвенції щодо геноциду".

"Україна каже про те, що Росія використовувала слово "геноцид" для опису дій української влади. Але заяви не можуть бути порушенням", – додав він.

Водночас представник МЗС РФ і далі наполягав, що Україна здійснювала знищення "народів Донбасу", і присвятив значну частину свого виступу доказу того, що в Україні є глибоко вкорінений "нацизм".

"Європейська правда" зазначила, що протягом усього дня Росія та її радники намагалися довести суду, що насправді обвинувачення в "геноциді на Донбасі" не були причиною війни. "Мовляв, Росія напала із зовсім іншої причини – для реалізації права на самооборону. І байдуже, що це абсурдне твердження – за процедурами суду, РФ не зобов'язана його доводити. Головне – переконати якомога більше суддів, що питання не в "геноцидній конвенції", – пояснило позицію окупантів видання. 

Росія вимагає від суду відхилити українську скаргу як неприйнятну. Завтра Україна презентує на суді ООН свою юридичну позицію.

"Укрінформ" пояснив, що зараз суд проводить слухання щодо юрисдикції. Якщо він визнає, що має юрисдикцію розглядати цю справу і що позов повністю або частково є прийнятним, то наступним етапом буде розгляд справи по суті. 

Контекст

У лютому 2022 року, за кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Перші слухання в цій справі відбулися в березні 2022 року, Росія відмовилася від участі в них. Того ж місяця Міжнародний суд ООН зобов'язав РФ негайно припинити війну в Україні. Російська влада відмовилася виконувати це рішення.

До позову України проти Росії приєдналося ще 32 країни. "Укрінформ" зазначив, що в процесі бере участь "безпрецедентна кількість країн в історії": 34 члени ООН зі 193, тобто майже 20%.

"Європейська правда" зазначила, що Росію, окрім фахівців із МЗС, представляють російська юридична фірма "Монастырский, Зюба, Степанов & партнеры", а також юристи-вчені з Ірану, Китаю, Перу та юрист із французькою ліцензією Жан-Шарль Чікая, який раніше захищав низку африканських диктаторів. Україну, окрім фахівців із МЗС, представляють авторитетна міжнародна юридична компанія Covington & Burling і команда вчених-міжнародників на чолі з професором Єльської школи права Гарольдом Коу та професором Університету Париж X – Нантер Жаном-Марком Тувененом.