-1 Київ
Свої кандидатури на участь у роботі тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України (ВРУ) у справі про затримання членів приватної військової компанії "Вагнер" у Білорусі подали три фракції – "Батьківщина", "Голос" і "Європейська солідарність". Про це 14 вересня на брифінгу, який транслював "Еспресо", повідомив спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.
Інші фракції ще не вносили свої пропозиції, тому питання щодо створення ТСК не реєстрували й не виносили на погоджувальну раду і найближчим часом не розглядатимуть, уточнив Разумков.
29 липня влада Білорусі повідомила про затримання 33 росіян із приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко сказав, що видасть Україні затриманих бойовиків, якщо Київ доведе їх причетність до злочинів на Донбасі. Лукашенко доручив запросити до країни генеральних прокурорів Росії та України для розгляду ситуації із затриманими бойовиками. 9 серпня він заявив, що оскільки генпрокурори не приїхали до Мінська, значить, їм "начхати на цих хлопців".
Офіс генерального прокурора України від 12 серпня звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь в бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор інтернет-видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації СБУ та Головного управління розвідки Міноборони України: планували приземлити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперацію було провалено через рішення глави Офісу президента України Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
24 серпня журналістка Любов Величко опублікувала інтерв'ю "куратора спецоперації" та копії документів, які, за її словами, доводять реальність спецоперації.
У СБУ назвали "фантастичним сценарієм" це повідомлення. Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінську перекидали російські спецслужби й це не було спецоперацією СБУ.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську. Шевченківський районний суд Києва зобов'язав СБУ відкрити стосовно Єрмака провадження за ст. 111 (державна зрада) та ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України. За словами нардепа від "Європейської солідарності" Володимира Ар'єва, справа пов'язана зі зливом інформації про спецоперацію. Єрмак назвав відкриття цього провадження піар-ходом.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію щодо затримання найманців російської приватної військової компанії "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського. Він, як і екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов, зазначив, що спецоперацію було розпочато 2019 року.
12 вересня народний депутат України від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко заявив, що Служба безпеки України порушила кримінальну справу за фактом розголошення даних у справі вагнерівців, яких затримали в Білорусі.
Петиція про створення ТСК у справі вагнерівців на сайті президента, зареєстрована 7 вересня, вже набрала 25 тисяч голосів. Створення комісії вимагає партія "Європейська солідарність".
