Про це йдеться в повідомленні пресслужби НАЗК.
В агентстві перевірили декларацію, яку Кучер подав ще як голова Харківської обласної державної адміністрації. Там він вказав, що володіє криптовалютою Bitcoin вартістю приблизно 13 млн грн.
Скріншот: public.nazk.gov.ua
У відомстві зазначають, що криптовалюта має публічну адресу, яка є відкритою і підтверджує власність. Але Кучер не зміг надати НАЗК цю адресу.
За даними податкової, на які посилається НАЗК, загальний дохід Кучера і членів його сім'ї за весь час роботи з 2001-го до 2020 року становить лише 880 тис. грн.
"Вказана інформація свідчить про те, що голова ДРС вказав недостовірні відомості про володіння криптовалютою, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України", – пояснили в НАЗК.
Контекст
Кучера обрали нардепом Верховної Ради IX скликання від "Слуги народу", до того він працював адвокатом. Харківську облдержадміністрацію він очолював протягом року, з листопада 2019 року до листопада 2020-го.
У січні 2021 року Кабмін призначив Кучера головою Державної регуляторної служби.
У декларації Кучера зазначено, що 2018 року у нього і дружини Вікторії не було доходів. Однак він вказав, що має 77 біткоінів на суму $299,2 тис., а також $87 тис. готівкою. У дружини Кучера, згідно з декларацією, було $205 тис. готівкою. Політик із дружиною задекларували три квартири в Харкові, дві земельні ділянки і будинок у Харківській області, а також вантажний і чотири легкові автомобілі, зокрема Lexus NX 200T, і годинник Rolex.
4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації – депутати ухвалили законопроєкт №4460, який передбачає штраф та обмеження свободи, але не тюремне ув'язнення.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков говорив, що цей законопроєкт "не відповідає запиту українського суспільства". У НАЗК закликали президента ветувати закон, але президент України Володимир Зеленський його підписав.
У січні президент видав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про посилення відповідальності за недостовірне декларування, і вніс законопроєкт №4651, який передбачає відновлення тюремного покарання за брехню в декларації, до парламенту як невідкладний.
Парламент ухвалив законопроєкт, але президент його ветував. 29 червня Верховна Рада повторно підтримала законопроєкт №4651. Із документа прибрали правки, які послаблювали відповідальність за порушення. Після цього Зеленський його підписав.