"Добре, оскільки ймовірність масштабної воєнної операції з боку РФ, поки йтимуть переговори, усе ж таки менша. Ситуативно, але менша. І погано, оскільки загроза спроб дестабілізації зсередини набагато більша", – написав він.
Український дипломат вважає, що така дестабілізація вигідна Кремлю.
"Чим більше бардаку в нас, тим кращі карти [президента РФ Володимира] Путіна на переговорах, тим краще казати європейцям, що тільки Росія здатна навести лад за зразком Казахстану: за допомогою ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку. – "ГОРДОН"). Або навіть Росія запропонує спільну місію із Євросоюзом. Навіть такого цинізму не виключаю", – заявив Клімкін.
Він вважає, що 2022 року головний виклик для України – "усередині, а не ззовні".
"У Москві добре пам'ятають, що 100 років від заснування СРСР настає саме 30 грудня 2022 року. У нас це більшість уже забула, а от у Росії це символ. Путін не просто так говорить про розпад СРСР як найбільшу катастрофу ХХ століття. Після пропозицій щодо "нової Ялти" – розподілу сфер впливу буде спроба цю "помилку" виправити. Україна є єдиним справжнім викликом і перепоною для Кремля", – пояснив дипломат.
Він припускає, що Європейський союз не дасть Росії "по яйцях", як заявляв депутат Європарламенту, ексглава МЗС Польщі Радослав Сікорський.
"Це красиво [звучить], але ЄС це зараз не зробить. Тут справа за нами і, може, ще за США. Ну і тих європейців, що розуміють: дати Кремлю палець – завтра відкусить голову. Наразі момент істини, хто з нами на рівні заяв та декларацій, а хто "як мушкетери" – один за всіх і всі за одного", – написав Клімкін.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня Путін під час розмови з президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, які відкидають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, зокрема Польща).
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": на 10 січня було заплановано діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолювали заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков та заступник глави міноборони Олександр Фомін, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори проводили в закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.
Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку із стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики й продовжить ескалацію свого військового нарощування.
-2 Київ
