Політика

Нардепка Василенко заявила, що через кризу в "зеленій" енергетиці під питанням – зобов'язання України перед ЄС щодо переходу на альтернативні джерела

3 липня 2021, 14.26 Этот материал также можно прочитать на русском

Василенко: Як ми маємо збільшити за фактично 10 років частку "зеленої" енергетики, коли далі продовжується хаос на ринку? Фото: Леся Василенко / Facebook

Уряд України не розраховується за боргами з виробниками електроенергії з поновних джерел і не виконує взятих перед ними зобов'язань, тому країна ризикує не вийти на частку "зеленої" енергетики 25% до 2035 року, як прописано в енергетичній стратегії. Про це в коментарі виданню Politeka заявила народна депутатка від "Голосу", членкиня парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко.

"Саме гостре питання, яке зараз ставить парламент уряду в тому числі, – це як зробити так, щоб Україна нарешті почала виконувати свої зобов’язання, по-перше, перед бізнесом, який працює тут і зараз, по-друге, перед нашими міжнародними партнерами. Бо перед ними ми вже за останні кілька років, починаючи з початку 2020 року, набрали знову багато зобов’язань, сказавши, що ми приєднуємося до європейського "зеленого" курсу, сказавши, що ми працюємо на те, щоби зменшити кількість викидів парникових газів", – зазначила політикиня.

Сьогодні частка поновних джерел енергії (ПДЕ) на ринку становить приблизно 8%, повідомила вона.

"Як ми маємо збільшити за фактично 10 років частку "зеленої" енергетики, коли далі продовжується хаос на ринку, коли незрозуміло, з яких грошей брати кошти, щоб повернути борги, – це є питання, яке ми як парламентарі регулярно задаємо", – розповіла Василенко.

Нардепка переконана, що у країни немає альтернативи переходу на "зелену" енергетику і потрібно робити кроки в цьому напрямі, а не лише декларувати прагнення до реформування галузі.

"У нас немає іншого вибору, крім як розвивати ПДЕ, крім як розвивати альтернативні джерела, крім як озеленюватися суспільству і країні. Це не є нашими зовнішніми зобов’язаннями, хоча це теж. Це є наші прямі зобов’язання перед самими собою і перед майбутніми поколіннями українців", – заявила Леся Василенко.

Контекст

2 червня Кабінет Міністрів подав проєкт закону №5600, який, зокрема, передбачає введення акцизного податку на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії. 1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.
У Європейському банку реконструкції і розвитку вважають, що плани Кабінету Міністрів України ввести акцизний податок на "зелену" електроенергію несприятливо позначаться на розвитку поновних джерел енергії в Україні.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка українських підприємців назвали цей законопроєкт"спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".
Водночас нинішні затримки з оплатою виробникам електроенергії з поновних джерел енергії вже загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначають в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торговельна палата зверталася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.
"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже більше ніж 50, загальна сума збитку за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією "Главкому", позов проти України подала, зокрема, компанія Modus Energy, яка є власністю громадян Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, що передбачає скорочення доходів.
Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, який укладено до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.