Нацрада анулювала ліцензії низки українських телеканалів, зокрема "Україна" та "Футбол"

21 липня 2022, 15:59

Этот материал также можно прочитать на русском

Нацрада анулювала ліцензії низки українських телеканалів, зокрема "Україна" та "Футбол"

Регулятор зазначив, що ліцензіати самі попросили ліквідувати їхні лецензії
Фото: nrada.gov.ua

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 21 липня ухвалила рішення анулювати ліцензії на низку телеканалів. Про це повідомив сайт регулятора.

"На прохання ліцензіатів Національна рада анулювала низку їхніх ліцензій у зв'язку з набуттям чинності законом України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" і несумісністю розвитку приватних інвестицій із наслідками впровадження вказаного закону", – ідеться у повідомленні.

До переліку цих телеканалів, зокрема, потрапили:

МТВ (ТОВ "Телерадіоорганізація "Маріупольське телебачення") – дві ліцензії – на ефірне та цифрове телевізійне мовлення у Маріуполі та на території міської громади;
SHAKHTAR∙TV (ПрАТ "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)") – кабельне мовлення за технологією ОТТ у Маріуполі;
"Донбас", "Україна", "Футбол 1", "Футбол 2", "Футбол 3", "НЛО.TV", "Індиго tv" (ТОВ "ТРК "Україна") – ліцензії на ефірне, цифрове та супутникове мовлення.

Ці телеканали раніше належали українському бізнесменові Рінату Ахметову, він відмовився від ліцензій на мовлення.

Загалом ліцензії анульовано на прохання дев'яти компаній.

11 липня Ахметов заявив, що змушений вивести свою інвесткомпанію СКМ із медійного бізнесу через закон про деолігархізацію.

В Офісі президента вітали його рішення. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк назвав це "гідним прикладом".

12 липня у СКМ заявили, що розпочинають процедури припинення випуску друкованих ЗМІ та анулювання ліцензій "Медіа Групи Україна". За особистою ініціативою Ахметова кожен співробітник "Медіа Групи Україна" отримає вихідну допомогу в розмірі від трьох до 12 місячних окладів, залежно від кількості років спільної роботи, повідомили у пресслужбі СКМ.

Контекст

Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт президента України Володимира Зеленського про олігархів. Президент підписав закон 5 листопада.

Відповідно до закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року поспіль підтримує чи посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі внесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада нацбезпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовці мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.

30 грудня секретар Ради нацбезпеки й оборони України Олексій Данілов говорив, що закон має запрацювати до кінця травня 2022 року, тоді ж планували назвати імена перших олігархів.

Зеленський указом від 29 червня 2022 року ввів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування та ведення. 12 липня Данілов сказав, що реєстр готовий.