0 Київ
Комітет із питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України на засіданні 24 грудня відмовив білоруському бізнесмену Миколі Воробею у придбанні контрольного пакета акцій українського "БТА Банку". Про це пресслужба регулятора поінформувала сьогодні.
У релізі йдеться, що комітет ухвалив таке рішення у зв'язку з тим, що ділова репутація Воробея "не є бездоганною" – білоруський бізнесмен увійшов до списку юридичних та фізичних осіб, проти яких 17 грудня ввів санкції Євросоюз. Це третій санкційний пакет ЄС проти Білорусі.
"Відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку застосування санкцій до особи є підставою втрати нею бездоганної ділової репутації протягом строку дії санкцій та трьох років після їх скасування. Також однією з підстав ухваленого рішення стало неподання достатніх документів та інформації для підтвердження відповідності фінансового стану заявника та джерел його власних коштів вимогам законодавства України", – повідомили у НБУ.
Український "БТА Банк" було зареєстровано 1992 року, це "дочка" казахського "БТА Банку", його основний акціонер – казахський підприємець Кенес Ракішев, указано на сайті фінустанови.
Антимонопольний комітет України надав Воробею дозвіл на придбання понад 50% українського "БТА Банку" 23 листопада. За даними НВ, суму операції оцінювали приблизно в $10 млн.
НВ повідомляло, що в Україні Воробей володіє пакетом акцій компанії "Прикарпатзахідтранс" (фірма експлуатує частину нафтопродуктопроводу "Самара – Західний напрямок" завдовжки приблизно 1100 км, призначеного для прокачування дизельного палива з Росії та Білорусі як для внутрішніх потреб України, так і для транзиту в Європу, писало агентство LIGA.net). За даними "Економічної правди", "Прикарпатзахідтранс" пов'язана з народним депутатом від "Опозиційної платформи – За життя" і кумом президента РФ Володимира Путіна Віктором Медведчуком.
"Белорусские новости" писали, що Воробея називають "гаманцем" Олександра Лукашенка.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій долучилася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
