-2 Київ
17 грудня в Офіційному журналі ЄС було опубліковано рішення про розширення санкцій ЄС проти Білорусі.
Це третій санкційний пакет, у який потрапили 29 осіб та сім організацій. Серед осіб, проти яких запровадили обмеження, – білоруський бізнесмен Микола Воробей. У журналі ЄС його вказано як уродженця України.
23 листопада Антимонопольний комітет України надав йому дозвіл на придбання понад 50% українського "БТА Банку".
За даними НВ, сума угоди може становити приблизно $10 млн, однак Національний банк України ще не схвалив придбання банку Воробеєм. Згідно зі ст. 34 закону "Про банки і банківську діяльність", НБУ може розглядати заявку щодо придбання контрольного пакета акцій протягом трьох місяців.
НВ зазначає, що Воробей володіє в Білорусі найбільшим приватним нафтотрейдером "Інтерсервіс" (у який входить компанія "Нафтобітумний завод"), "Абсолютбанком" та ще низкою підприємств. TUT.BY пише, що після введення санкцій Воробей перестав володіти цими підприємствами – кінцевими бенефіціарами вказано топменеджерів банку.
Як писало НВ, в Україні Воробей володіє пакетом акцій компанії "Прикарпатзахідтранс" (фірма експлуатує частину нафтопродуктопроводу "Самара – Західний напрямок" протяжністю приблизно 1100 км, призначеного для прокачування дизельного палива з Росії та Білорусі як для внутрішніх потреб України, так і для транзиту в Європу, писало LIGA.net).
"Белорусские новости" інформували, що Воробея називають "гаманцем" Олександра Лукашенка.
За даними "Економічної правди", "Прикарпатзахідтранс" пов'язана з народним депутатом від "Опозиційної платформи – За життя" і кумом президента РФ Володимира Путіна Віктором Медведчуком.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій долучилася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
23 грудня США ввели додаткові санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до фальсифікації виборів у Білорусі. Загалом, як повідомив Держдеп США, на сьогодні мінфін країни наклав санкції на 25 білоруських фізичних осіб і 13 юридичних (зокрема, на початку жовтня Вашингтон ввів санкції проти вісьмох офіційних осіб Білорусі, зокрема проти заступника голови ЦВК Вадима Іпатова, командувача внутрішніх військ Юрія Назаренка, командира мінського ОМОН Дмитра Балаби). Окремо Держдеп ввів візові обмеження щодо 63 осіб за їхню причетність до підриву демократії в Білорусі, фальсифікацію результатів виборів і подальші репресії.
