Не можна вилікувати антиконституційні ухвали КСУ антиконституційними заходами Верховної Ради – євродепутат

Європейські депутати, які займаються в Європарламенті питаннями України, виступили проти ініціативи президента України Володимира Зеленського розпустити нинішній склад Конституційного Суду. Про це в інтерв'ю "Німецькій хвилі", опублікованому 3 листопада, заявили постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Галер і заступниця глави делегації Європарламенту з асоціації з Україною Віола фон Крамон.

"Те, що пропонує президент, уже саме по собі є порушенням Конституції. Не можна просто взяти і ліквідувати Конституційний Суд... Не можна вилікувати антиконституційні ухвали КСУ антиконституційними заходами Верховної Ради", – сказав Галер.

Фон Крамон спростувала інформацію про те, що євродепутати висловилися на підтримку ініціативи Зеленського розпустити КСУ, про що раніше заявляв голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія.

Відповідний президентський законопроєкт вона назвала "дуже сумнівною справою" і послалася на лист глав Венеціанської комісії та Групи держав проти корупції (GRECO), які "наполегливо закликали не відповідати порушенням права на порушення права".

Водночас обидва парламентарії висловилися за оновлення КСУ, яке відповідало б законодавству України. На їхню думку, за приклад варто взяти відбір суддів Вищого антикорупційного суду України, до якого залучили міжнародних експертів.

У своєму рішенні від 27 жовтня КСУ визнав неконституційною кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей в електронних деклараціях. КСУ запропонував ввести за це "інші види юридичної відповідальності".

Фон Крамон називає такий варіант хибним шляхом. На її думку, саме можливість кримінального покарання змусила багатьох добре подумати, чи варто балотуватися до Верховної Ради. "Коли йдеться лише про адміністративну відповідальність, то вищою буде вірогідність того, що дедалі більше олігархів, людей балотуватимуться до Ради задля власної користі", – сказала євродепутатка.

"Певні кола незаконно збагачувалися протягом багатьох років. Громадяни країни мають сподівання на те, що ця практика буде завершена. І значний крок на цьому шляху – це прозорість", – додав Галер.

Відповідаючи на запитання, чи реальна для України загроза, що Євросоюз запустить призупинення безвізу через рішення КСУ, фон Крамон сказала: "Взагалі-то, так повинно було бути. Але ніхто з нас – ні Єврокомісія, ні Європейська зовнішньополітична служба, ні ми в Європарламенті – ніхто не хоче карати звичайних людей, людей, які не мають дипломатичних паспортів, за те, що наробили корумповані судді".

Вона виступила за введення персональних санкцій для суддів КСУ. "Робити відповідальними треба тих, хто справді спричинив цю кризу, а не все населення", – додала євродепутатка.

27 жовтня Конституційний Суд України скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.

2 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.