0 Київ
Конфлікт між Конституційним Судом та президентом через скасування електронного декларування виявив дві проблеми, що можуть загрожувати основам державності: це втручання Офісу президента в діяльність судової влади і втручання іноземних держав у внутрішні справи України, вважає позафракційний народний депутат Вадим Новинський. Про це він написав 31 жовтня у своєму Facebook.
Новинський заявив, що основи конфлікту було закладено "режимом [п'ятого президента] Петра Порошенка, його так званою реформою правосуддя та судоустрою".
Верховна Рада тоді внаслідок змін до Конституції від 2016 року втратила право звільняти суддів Конституційного Суду за порушення присяги, нагадав політик і додав, що водночас у процесі люстрації звільнили юристів, розформували сотні судів і призначили "прихильних до влади суддів".
"Десять із п'ятнадцяти суддів нинішнього складу КСУ було призначено режимом Петра Порошенка. Політизація конституційної юстиції – головна причина того, що нинішній склад Конституційного Суду, наприклад, понад шість років безрезультатно розглядає конституційне подання про скасування люстрації і більше ніж рік – про мовний закон... Вважаю ігнорування проблем і небажання виправляти створені Петром Порошенком дисбаланси стратегічною помилкою нової влади. Успадкування традицій правового нігілізму і пріоритету політичної доцільності над законністю приведе владу до того самого підсумку, що й режим Петра Порошенка. Проблемою президента є те, що він занадто довірився частині свого оточення. Ця довіра може поховати рейтинги і репутацію президента, призвести до реваншу сил, які сповідують війну, ненависть і протистояння в суспільстві", – заявив нардеп.
Політик переконаний, що посли "Великої сімки" "втручаються у внутрішні справи суверенної держави, намагаючись підмінити собою політичні інститути. Очевидно, що таку практику навряд чи вітали б у США, Великобританії, Канаді або будь-якій іншій державі – так само, як і іноземне втручання в політичні процеси".
Новинський вважає, що для виходу із ситуації потрібно розробити збалансований законопроєкт.
"Пропонуючи рішення як вихід із кризи, президент України має пам'ятати, що він насамперед гарант Конституції і його законодавчі ініціативи мають зміцнювати конституційний лад, а не бути для нього загрозою. Розумним виходом із ситуації був би збалансований законопроєкт про електронне декларування. Закликаю всі гілки влади повернутися в межі Основного закону і співвідносити свої дії з інтересами суспільства, громадян та держави", – заявив нардеп.
27 жовтня Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
За словами голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького, після цього він зустрічався з послами країн "Великої сімки". Посли не говорили, що не поважають рішення КСУ, стверджує він.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Крім того, внаслідок блокування доступу НАЗК до державних реєстрів Нацагентство не може провести спеціальну перевірку декларацій кандидатів на керівні посади в держорганах, а отже, не може бути призначено на свої посади переможців місцевих виборів, заявили в НАЗК. Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
На зустрічі з послами країн "Великої сімки" було погоджено, що процес формування нового складу Конституційного Суду України відбуватиметься "максимально прозоро", заявив голова пропрезидентської парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
