"За наявною інформацією, політична партія "Опозиційна платформа – За життя" оскаржила в апеляційному порядку рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, відповідно до якого партію було заборонено з переданням усього її майна у власність держави", – написала Совгиря.
Вона зауважила, що апеляційні скарги цієї категорії справ підпадають під розгляд Касаційного адміністративного суду (КАС) у складі Верховного Суду протягом одного місяця після відкриття апеляційного провадження.
"Рішення КАС Верховного Суду як суду апеляційної інстанції є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає", – підкреслила Совгиря.
Контекст
Засновниками ОПЗЖ є Віктор Медведчук, Вадим Рабінович та Юрій Бойко.
На останніх парламентських виборах, які відбулися у липні 2019 року, ОПЗЖ підтримало 13,05% виборців. Політична партія сформувала другу за чисельністю (43 нардепи) фракцію у Верховній Раді України.
На тлі повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну із фракції ОПЗЖ у Раді вийшла група нардепів. Окрім того, раніше виключеного з ОПЗЖ нардепа Іллю Киву позбавили мандата.
20 березня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо припинення діяльності низки політичних партій, серед яких і ОПЗЖ. Згідно з указом, діяльність цих партій припинено на час воєнного стану з урахуванням прямої військової агресії з боку Росії. Водночас у документі зазначено, що за цими партіями помічено антиукраїнську діяльність, пропаганду війни, сепаратизм, колабораціонізм.
14 квітня РНБО вирішила зупинити діяльність партії та фракції ОПЗЖ у Раді. Після цього в ОПЗЖ також заявили про зупинення своєї діяльності в Україні через те, що політсила "будувалася як партія миру, але миру зараз немає".
21 квітня стало відомо, що нардепи від ОПЗЖ створили свою депутатську групу "Платформа за життя та мир". Головою групи у складі 25 народних депутатів став колишній співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко.
12 травня фракція ОПЗЖ офіційно припинила існування у Верховній Раді.
+18 Київ
