Він відкинув імовірність відновлення дискусій про передання Україні заморожених коштів РФ, наголосивши, що "це питання остаточно вирішене".
Вадефул назвав кредит на €90 млрд "дуже хорошим запасним інструментом" підтримки України.
Він також розкритикував позицію Угорщини, яка блокує позику. Будапешт поставив ультиматум – для затвердження кредиту Україна має відновити транзит нафти нафтопроводом "Дружба".
24 лютого Рада Європейського союзу із загальних питань затвердила два законодавчі акти, потрібні для підготовки кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках. Однак третій документ – зміни до багаторічного бюджету ЄС – досі блокує Угорщина. Тому кошти для України поки не можуть виділити, заявляла Марілена Рауна, заступниця міністра у справах Європи Кіпру, який головує в ЄС.
За інформацією "Європейської правди", президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслав листа прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану із закликом "діяти відповідно до спільного рішення Євросоюзу від 18 грудня й розблокувати впровадження кредитної лінії на підтримку України".
"РБК-Україна" з посиланням на високопосадовця ЄС повідомляло, що виділення коштів Україні планують на другу половину березня й у ЄС сподіваються, що до того часу "питання з Угорщиною буде вирішено".
Контекст
Приблизно €185 млрд заморожених російських активів залишаються під управлінням фінансового депозитарію Euroclear, який базується у Брюсселі. Ще €25 млрд лежать у різних місцях у ЄС на приватних банківських рахунках, писало Politico.
У вересні 2025 року глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн презентувала новий план підтримки України коштом заморожених російських активів. У межах цього плану з'явилася пропозиція так званого репараційного кредиту, який передбачає надання фінансування Україні без прямої конфіскації активів.
12 грудня Європейська рада погодилася з потребою заморозити російські активи в ЄС до завершення війни РФ проти України. Президент України Володимир Зеленський говорив, що, згідно з планами, Україні із заморожених російських коштів можуть передавати до €45 млрд на рік.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер називав три умови, за яких країна, де зберігають головні активи РФ, погодиться підтримати ідею про "репараційну позику", а Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявляла, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
У грудні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомляв, що лідери Європейського союзу дійшли згоди щодо використання активів РФ для фінансування підтримки України.