$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

Політолог Кулик: Службова недбалість голови АРМА Думи майже дала змогу Медведчуку повернути його яхту

Політолог Кулик: Службова недбалість голови АРМА Думи майже дала змогу Медведчуку повернути його яхту Центр протидії корупції вказував на сумнівність призначення Думи, написав експерт
Фото: oda-cg.gov.ua

Призначення Олени Думи на посаду голови Агентства з розшуку та управління арештованими активами стало черговим сигналом втрати довіри до антикорупційних інститутів України, заявив у своїй колонці на сайті "Кореспондент" політолог Віталій Кулик.

"Центр протидії корупції ще тоді вказував на сумнівність цього призначення: необхідної кількості голосів вона так і не набрала", – написав він і додав, що це було першим дзвіночком щодо ймовірних проблем у її кадровому призначенні.

У своїй колонці він також наголосив на низці обставин навколо кар'єри Думи, які поставили під сумнів її здатність ефективно виконувати обов'язки на новій посаді.

"Кейс Думи досить показовий: медіа писали про те, як Олена Дума опинилася в центрі скандалу через те, що завдяки її діям чи, точніше, бездіяльності, Україна ледь не втратила яхту екснардепа-зрадника Медведчука, а останній був за крок від того, щоб отримати своє майно назад", – зазначив Кулик.

Дума, на його думку, фактично дала можливість підозрюваному в держзраді Медведчуку повернути свої активи, що викликало обурення в суспільстві. Політолог підкреслив, що хоча більшість схиляється до думки, що це була просто службова недбалість, саме наявність таких випадків створює питання стосовно професіоналізму керівниці антикорупційного органу.

Ще однією проблемою, на яку вказав Кулик, є непрофесійне управління активами.

"На думку частини експертів, під час керівництва Думи АРМА демонструє значну неефективність у керуванні заарештованими активами", – написав він і навів кілька прикладів.

Серед них найбільш значущими є випадки з компаніями "Аерок", ТРЦ "Гулівер" та "Укрнафтобуріння". За словами політолога, ці випадки "підтверджують невміння АРМА ефективно управляти і зберігати економічний потенціал країни". Він зазначив, що саме через недбалість у питаннях управління такими активами Україна може втратити значну частину потенційних доходів.

"Аерок" – провідний виробник газобетону в Україні, чиї активи були передані в управління АРМА у 2022 році через зв'язки з російським бізнесом. Замість того щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства, АРМА фактично зупинило його діяльність. Протягом кількох місяців заводи "Аерок" простоювали, що призвело до значних фінансових втрат і поставило під сумнів ефективність роботи агентства", – зазначив політолог.

Він вказав на важливість того, щоб органи, котрі беруть під контроль головні підприємства, не допускали таких проблем, як зупинення виробництва чи втрати на ринку.

ТРЦ "Гулівер", який передали під управління АРМА влітку 2024 року, – ще один приклад, котрий навів експерт. Він зазначив, що АРМА не змогло швидко передати об'єкт під нагляд управителя, що призвело до втрати кількох місяців потенційних доходів.

"Лише в жовтні АРМА оголосило конкурс на управителя, втративши при цьому кілька місяців потенційних доходів і можливостей для розвитку цього значного активу", – додав Кулик. 

Він також згадав ситуацію з "Укрнафтобурінням", одним із найприбутковіших підприємств газовидобувної галузі. За словами політолога, попри стратегічне значення активу, його акції заарештували через справу 20-річної давнини, а підприємство передали в управління АРМА.

"Це викликає підозри в "законному рейдерстві", адже актив із ліквідними запасами газу і значними коштами на рахунках може стати інструментом для перерозподілу ринку газовидобування на користь наближених до влади осіб", – написав він.

За словами Кулика, ситуація з АРМА лише посилює занепокоєння щодо корупційних ризиків в Україні й демонструє, як під виглядом боротьби з олігархами активи передають людям, наближеним до "потрібних" осіб у владі. Західні партнери України вже висловлюють занепокоєння щодо цих процесів, і ситуація з АРМА, на думку політолога, може призвести до подальшої втрати довіри до антикорупційних інститутів України.