Посли G7 і Світовий банк закликали українську владу відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Посли G7 і Світовий банк закликали українську владу відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення Посли G7 закликали владу України знайти спосіб продовжити наявні кримінальні провадження
Фото: ЕРА

У спільній заяві послів G7 і Світового банку йдеться, що скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення в українському Кримінальному кодексі – поразка в боротьбі з корупцією в країні.

Українська влада має відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, про це йдеться у спільній заяві G7 і Світового банку, яку оприлюднили у Twitter G7AmbReformUA.

"Недавнє скасування відповідальності за незаконне збагачення у Кримінальному кодексі – це значна поразка в боротьбі з корупцією в Україні. Це послабило вплив усієї антикорупційної архітектури, включно з Вищим антикорупційним судом, який незабаром має бути створений і, як очікувалося, мав винести рішення щодо значної кількості справ про незаконне збагачення. Це також вплинуло на спроможність Національного антикорупційного бюро розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади", – ідеться в повідомленні.

Посли G7 і Світовий банк закликали владу країни активізувати зусилля щодо забезпечення ефективності антикорупційних правових інструментів та інститутів, відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку і Європейського суду з прав людини, і "знайти спосіб продовжити десятки розслідувань та кримінальних переслідувань, завершення яких було поставлене під загрозу цією постановою".

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу в межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.

12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подало 59 народних депутатів. Їхні інтереси в Конституційному Суді представляв парламентарій від "Народного фронту" Павло Пинзеник.

26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 і 63 Конституції).

Президент України Петро Порошенко заявив 27 лютого, що після публікації рішення суду подасть у Верховну Раду законопроект про відповідальність чиновників за незаконне збагачення. 28 лютого президент заявив, що підписав документ і доручив зареєструвати його у Верховній Раді як невідкладний.

У Національному антикорупційному бюро України повідомили, що наразі розслідують факти незаконного збагачення на суму понад 500 млн грн у межах 65 кримінальних проваджень, однак після рішення Конституційного Суду провадження про незаконне збагачення закриють.

28 лютого у Верховній Раді зареєстрували законопроект Порошенка про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати