Посли G7 презентували дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні

Посли країн "Великої сімки" у відповідь на запит президента України Володимира Зеленського презентували дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні. Про це йдеться в релізі, опублікованому послами G7 25 січня.

"Наприкінці минулого року наші українські партнери попросили поради послів G7 щодо кроків для зміцнення антикорупційних інституцій і реформування судової влади у відповідь на проблеми, спричинені рішеннями Конституційного Суду України, [які КСУ ухвалив] у жовтні та до цього. Ми радо надали ці поради українським партнерам, а зараз ділимося ними з широкою громадськістю", – ідеться в повідомленні послів на сторінці групи у Twitter.

У твіті розмістили посилання на пресреліз і дорожню карту, надану українській владі.

У документі йдеться, що посли запропонували перелік пріоритетних заходів, які, на їхню думку, відновлять довіру громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури, а також "сприятимуть просуванню України на шляху до процвітаючої та безпечної демократії".

Рекомендації послів, зокрема, стосуються роботи Вищої ради правосуддя, Конституційного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації, Верховного Суду (рекомендують об'єднати його з Верховним Судом України), проведення конкурсу на посаду глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та добору суддів.

Посли рекомендують якомога швидше створити надійну правову основу для забезпечення інституційної незалежності і безперебійної ефективної роботи Національного антикорупційного бюро та дають низку порад, що стосуються роботи Національного агентства з питань запобігання корупції.

"Ці пріоритетні заходи відображають комплексну реформу, проведення якої необхідне для зміцнення незалежності, відповідальності та доброчесності судової системи та забезпечення відновлення повноважень антикорупційних установ, що відповідає очікуванням українського народу. Певних термінових заходів потрібно вжити для негайного усунення шкоди, заподіяної Конституційним Судом України, та не допустити повторення цієї кризи у майбутньому. Ми вважаємо, що необхідно вжити термінових заходів для того, щоб: 1) відновити правові норми щодо боротьби з корупцією, які нещодавно були визнані неконституційними, із забезпеченням надійної правової основи; 2) не допустити в майбутньому заподіяння шкоди з боку КСУ, навіть якщо він перетвориться на справді незалежну та підзвітну установу; 3) забезпечити, щоб кандидати на ключові посади в судові та правоохоронні органи призначалися за принципом прозорості, врахування їхніх попередніх заслуг та наявності довіри до них", – ідеться в документі.

Посли підкреслили, що не менш важливим є забезпечення процесу виходу антикорупційних установ із кризи – "із наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію".

"У зв'язку із цим положення, спрямовані на відновлення відповідальності за неправдиве декларування або умисне неподання декларації про майно, які були прийняті Верховною Радою 4 грудня, не мають достатньо стримуючого ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції", – резюмували посли.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.

Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.

15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який відновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від "Слуги народу" Анастасія Радіна, документ відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеціанської комісії. Він відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції стосовно їхньої неконституційності. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.