Політика

Амбасадорка України в НАТО заявила, що після переговорів РФ з Альянсом рівень загрози для України не зменшився

16 січня 2022, 00.24 Этот материал также можно прочитать на русском

Галібаренко: На заклики до деескалації конфлікту навколо України РФ ніяк не відреагувала Скріншот: ukrainian.voanews.com

Позиція країн НАТО, які не погоджувалися на вимоги Росії щодо "гарантій безпеки", не означає зменшення загрози для України з боку РФ. Про це заявила представниця України в НАТО Наталія Галібаренко в інтерв'ю "Голосу Америки" , яке було опубліковано 15 січня.

"Діалог був важкий. Але, як сказав генсек [Єнс Столтенберг], діалог був важливий, щоб зрозуміти, зокрема, і вимоги, і позицію Російської Федерації. Мене, звичайно, дуже радує в цій ситуації, що всі без винятку делегації виступили на підтримку України та всі одноголосно відмовилися обговорювати ультимативні вимоги РФ, особливо стосовно перспективи розширення НАТО за рахунок України", – сказала вона.

На запитання, чи означає позиція країн НАТО, що рівень загрози для України може зменшитися, Галібаренко відповіла: "На жаль, не означає".

"І, як розказали нам союзники, на жаль, на заклики до РФ здійснити деескалацію конфлікту навколо України російська делегація жодним чином не відреагувала. Тому скажу чітко: хочеш миру – готуйся до війни. Треба бути готовими продовжити дипломатичні зусилля, але так само розуміти, що Росія може обрати шлях збройного конфлікту", – заявила амбасадорка.

Контекст

7 грудня 2021 року президент РФ Володимир Путін під час розмови з президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена у одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО в східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до складу СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, зокрема й Польща).
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала американську делегацію, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.
Шерман за підсумками зустрічі зазначила, що США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО".