Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", опублікованому 13 липня, сказав голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.
"Ще в грудні завершила роботу комісія з призначення САП. Тож дійсно, якщо запитати мене, що технічно найпростіше із цього списку, то це точно має бути цей пункт. Чекаємо на подальші кроки української влади", – зазначив Маасікас.
Він додав, що не хотів би встановлювати зв'язок між допомогою України від ЄС та конкретними кроками у цьому питанні.
"Ми не хочемо і не повинні діяти з нашими українськими колегами так, що "якщо ви цього не зробите, цієї допомоги не буде". Ні, це не спосіб нашої співпраці", – наголосив Маасікас.
Якнайшвидше призначити нових керівників САП, а також Національного антикорупційного бюро 1 липня, виступаючи у Верховній Раді через відеозв'язок, закликала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Посли країн "Великої сімки" за підсумками зустрічі 7 липня з віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною повторили, що своєчасне призначення глави САП є критично важливим для зміцнення антикорупційних інституцій України.
Контекст
У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку у серпні 2020 року. Він очолював відомство із 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ і безвізовий режим із ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочалося 25 січня 2021 року і тривало до 15 лютого. Для участі у конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 осіб.
7 грудня 2021 року конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. Клименко набрав 246 балів, Синюк здобув 229 балів. Ці результати оголосили 21 грудня, однак і цього дня, і на наступному засіданні 24 грудня затвердити фактичний результат і передати його до Офісу генпрокурора комісія не змогла – за таке рішення відмовлялися голосувати члени комісії, делеговані Верховною Радою.
Перед цим, наприкінці листопада – на початку грудня кілька засідань комісії з добору глави САП було зірвано. Після цього 29 грудня посольство США в Україні закликало конкурсну комісію повернутися до роботи та "затвердити свій вибір", у січні 2022 року із закликом завершити конкурс виступив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Результатів конкурсу досі не затверджено. Востаннє комісія збиралася ще до початку повномасштабного вторгнення РФ, 3 лютого. Тоді засідання не відбулося через відсутність кворуму, але під час обговорень голова комісії Катерина Коваль визнала, що переможець "фактично є".
Коваль каже, що комісія не затверджує результатів добору, оскільки чекає на відповідь з Офісу генерального прокурора (ОГП) на лист від 23 грудня. Комісія звернулася до ОГП з проханням встановити відповідність переможців конкурсу вимогам законів "Про очищення влади", "Про запобігання корупції" та щодо отримання ними допуску до держтаємниці, але поки що не дістала відповіді, заявляла Коваль 12 січня.
"Українській правді" в ОГП повідомили 28 січня, що не проводять такої перевірки щодо кандидатів на посади у САП. 2 липня Коваль заявила, що "фінальному засіданню комісії завадила війна". Вона стверджує, що комісія все ще чекає на відповідь з ОГП.
+3 Київ
