Призначення глави САП критично важливе для антикорупційних інституцій України

Політика

Посли країн "Групи семи" зустрілися 7 липня з віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною та обговорили з нею питання призначення глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Про це повідомили 11 липня у Twitter німецького головування у G7.

"Як ми обговорили з віцепрем'єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною, посли G7 повторюють, що своєчасне призначення керівника САП є критично важливим для зміцнення антикорупційних інституцій України", – ідеться у твіті.

Якнайшвидше призначити нових глав САП, а також Національного антикорупційного бюро 1 липня, виступаючи у Верховній Раді за допомогою відеозв'язку, закликала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Ви створили вражаючу антикорупційну машину. Але зараз цим установам потрібні зуби й потрібні люди на керівних посадах. Якнайшвидше мають бути призначені новий керівник САП та новий директор Національного антикорупційного бюро України", – сказала вона, її цитує "Європейська правда".

Контекст

У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку в серпні 2020 року. Він очолював відомство з 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на обіймання адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим із ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочали 25 січня 2021 року, воно тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допустили 128 осіб.
7 грудня 2021 року конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. Клименко набрав 246 балів, Синюк здобув 229 балів. Ці результати оголосили 21 грудня, однак і цього дня, і на наступному засіданні 24 грудня затвердити фактичний результат і передати його до Офісу генпрокурора комісія не змогла – за таке рішення відмовлялися голосувати члени комісії, делеговані Верховною Радою.
Перед цим, наприкінці листопада – на початку грудня, кілька засідань комісії з добору глави САП було зірвано. Після цього 29 грудня посольство США в Україні закликало конкурсну комісію повернутися до роботи та "затвердити свій вибір", у січні 2022 року із закликом завершити конкурс виступив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Результатів конкурсу досі не затверджено. Востаннє комісія збиралася ще до початку повномасштабного вторгнення РФ, 3 лютого. Тоді засідання не відбулося через відсутність кворуму, але під час обговорень голова комісії Катерина Коваль визнала, що переможець "фактично є".
Коваль каже, що комісія не затверджує результатів добору, оскільки чекає на відповідь від Офісу генерального прокурора на лист від 23 грудня. Комісія звернулася до ОГП ізпроханням встановити відповідність переможців конкурсу вимогам законів "Про очищення влади", "Про запобігання корупції" та щодо отримання ними допуску до держтаємниці, але поки не дістала відповіді, заявляла Коваль 12 січня.
"Українській правді" в ОГП повідомили 28 січня, що не проводять такої перевірки щодо кандидатів на посади у САП. 2 липня Коваль заявила, що "фінальному засідання комісії перешкодила війна". Вона стверджує, що комісія все ще чекає на відповідь з ОГП.