"Програна битва, але не програна війна". Вітренко розповів, як Україна боротиметься проти запуску "Північного потоку

Політика

Україна бореться за те, щоб газопровід "Північний потік – 2" не зміг запрацювати. Про це повідомив голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко в інтерв'ю "Радiо Свобода" 31 липня.

"Програна битва, але не програна війна. І наша "війна" проти "Північного потоку – 2" продовжується. Битва, яка програна, це, скоріш за все, так виглядає, це безпосереднє будівництво "Північного потоку – 2", що він буде добудований. На жаль, це будівництво було відновлене у січні цього року. І, відповідно, знову ж таки, на жаль, це будівництво найближчим часом буде закінчене", – заявив він.

Для України важливо, щоб "газ через цю трубу не йшов в обхід України". Київ працює над тим, щоб газопровід не сертифікували, сказав Вітренко.

"Це можливо, якщо довести, що компанія – оператор труби контролюється російським "Газпромом" і президентом Росії Володимиром Путіним. Європейське законодавство забороняє одній особі чи групі осіб контролювати і видобуток, і транспортування газу", – зазначив він.

Міністерство закордонних справ України надіслало відповідні ноти Європейській комісії, яка бере участь у процесі сертифікації оператора, із закликом враховувати "так званий принцип солідарності", додав голова "Нафтогазу".

"Це означає, що, наприклад, навіть якщо (а це фантасмагоричний сценарій) оператор "Північного потоку – 2" буде відокремлений від "Газпрому", реально буде незалежний від "Газпрому" і Путіна, не буде ними контролюватися, навіть якщо буде забезпечений доступ третіх сторін до цього газопроводу, то і німецький регулятор, і Єврокомісія мають також забезпечити, щоб цей доступ третіх сторін був забезпечений до всіх газопроводів, які йдуть з Росії в Європу, зокрема через Україну", – пояснив Вітренко.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію із Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почалося 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%. У зв'язку з цим проєктом транзит газу через Україну може бути під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена була проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" з точки зору відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, які пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США і далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь в будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". За угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит закінчується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
28 липня стало відомо, що група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації Байдена введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" і погрожує заблокувати затвердження кандидатів на керівні посади у міністерстві фінансів.